ІНДИВІДУАЛІЗОВАНИЙ ПІДХІД У ФІЗИЧНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ: ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ПЕРСОНАЛІЗОВАНИХ ПРОГРАМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.1.16Ключові слова:
сучасні технології, якість життя, методи, персоналізація, фізична реабілітаціяАнотація
Актуальність. У наш час в різних країнах все більше зростає потреба у розробці нових програм фізичної реабілітації, які спрямовані на усунення негативних наслідків захворювання. Для впровадження цих програм у щоденну практику необхідне визначення найбільш ефективної стратегії впровадження та персоналізований підхід. Мета роботи – проаналізувати дані використання технологій та персоналізованих програм в індивідуалізованому підході фізичної реабілітації. Матеріали та методи. Були використані бібліосемантичний та аналітичний методи дослідження. У ході роботи був проведений рандомізований систематичний огляд 12 літературних джерел, опублікованих в період з 2018 до 2024 року. Для пошуку публікацій в наукометричних базах Web of Science, Scopus, PubMed та Google Scholar були використані ключові слова «сучасні технології», «якість життя», «методи», «персоналізація», «фізична реабілітація». Результати дослідження. У статті надано загальну інформацію щодо традиційних та сучасних методів фізичної реабілітації. Було показано, що реабілітація забезпечує комплексний підхід до лікування захворювань серцево-судинної та нервової системи, різноманітних травм і захворювань опорно-рухової системи тощо. Це допомагає покращити фізичні можливості, зменшує хронічний біль, покращує психічний стан і сприяє загальному покращенню якості життя пацієнтів. Встановлено, що саме персоналізований підхід у фізичній реабілітації сприяє досягненню максимального рівня функціональної активності та самостійності. Велику роль при цьому відведено визначенню та врахуванню індивідуальних характеристик кожного пацієнта з різними порушеннями. Включення сучасних інформаційних і комунікаційних технологій у програми домашнього навчання може сприяти розвитку ключових нейропластичних факторів, пов’язаних із руховим навчанням при різних розладах. Висновки. Отримані результати свідчать про те, що індивідуально підібрана та цілеспрямована програма фізичної реабілітації може бути ефективною для покращення загального рівня якості життя та симптомів у пацієнтів із різними захворюваннями.
Посилання
Hansen D., Abreu A., Ambrosetti M., Cornelissen V., Gevaert A., et al. Exercise intensity assessment and prescription in cardiovascular rehabilitation and beyond: why and how: a position statement from the Secondary Prevention and Rehabilitation Section of the European Association of Preventive Cardiology. European journal of preventive cardiology. 2022. Vol. 29(1). P. 230–245. https://doi.org/10.1093/eurjpc/zwab007.
Forman C. R., Nielsen J. B., Lorentzen J. Neuroplasticity at Home: Improving Home-Based Motor Learning Through Technological Solutions. A Review. Frontiers in rehabilitation sciences. 2021. Vol. 2. P. 789165. https://doi.org/10.3389/fresc.2021.789165.
Gevaert A. B., Adams V., Bahls M., Bowen T. S., Cornelissen V., et al. Towards a personalised approach in exercisebased cardiovascular rehabilitation: How can translational research help? A 'call to action' from the Section on Secondary Prevention and Cardiac Rehabilitation of the European Association of Preventive Cardiology. European journal of preventive cardiology. 2020. Vol. 27(13). P. 1369–1385. https://doi.org/10.1177/2047487319877716.
Niebauer J. Cardiac rehabilitation in Austria. Wiener medizinische Wochenschrift (1946). 2018. Vol. 168(1-2). P. 46–49. https://doi.org/10.1007/s10354-017-0607-x/
Borgen I. M. H., Lovstad M., Hauger S. L., Forslund M. V., Kleffelgard I., et al. Effect of an Individually Tailored and Home-Based Intervention in the Chronic Phase of Traumatic Brain Injury: A Randomized Clinical Trial. JAMA network open. 2023. Vol. 6(5). P. e2310821. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2023.10821.
Resurrección D. M., Moreno-Peral P., Gómez-Herranz M., Rubio-Valera M., Pastor L., et al. Factors associated with non-participation in and dropout from cardiac rehabilitation programmes: a systematic review of prospective cohort studies. European journal of cardiovascular nursing. 2019. Vol. 18(1). P. 38–47. https://doi.org/10.1177/1474515118783157.
Santo K., Redfern J. Digital Health Innovations to Improve Cardiovascular Disease Care. Current atherosclerosis reports. 2020. Vol. 22(12). P. 71. https://doi.org/10.1007/s11883-020-00889-x.
Tromp J., Jindal D., Redfern J., Bhatt A., Séverin T., et al. World Heart Federation Roadmap for Digital Health in Cardiology. Global heart. 2022. Vol. 17(1). P. 61. https://doi.org/10.5334/gh.1141.
Nagatomi Y., Ide T., Higuchi T., Nezu T., Fujino T., et al. Home-based cardiac rehabilitation using information and communication technology for heart failure patients with frailty. ESC heart failure. 2022. Vol. 9(4). P. 2407–2418. https://doi.org/10.1002/ehf2.13934.
Zeller A., Gutenberg J., Niebauer J., Crutzen R., Kulnik S. T. Patients' experiences and perspectives regarding the use of digital technology to support exercise-based cardiac rehabilitation: a qualitative interview study. Frontiers in sports and active living. 2024. Vol. 6. P. 1371652. https://doi.org/10.3389/fspor.2024.1371652.
Elnaggar A., von Oppenfeld J., Whooley M. A., Merek S., Park L. G. Applying Mobile Technology to Sustain Physical Activity After Completion of Cardiac Rehabilitation: Acceptability Study. JMIR human factors. 2021. Vol. 8(3). P. e25356. https://doi.org/10.2196/25356.
Symsack A., Gaunaurd I., Thaper A., Springer B., Bennett C., et al. Usability Assessment of the Rehabilitation Lower-limb Orthopedic Assistive Device by Service Members and Veterans with Lower Limb Loss. Military medicine. 2021. Vol. 186(3-4). P. 379–386. https://doi.org/10.1093/milmed/usaa428.
