ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ОСВІТНЬОГО КОМПОНЕНТУ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ТА МОТИВАЦІЇ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Автор(и)

  • Габріелла Василівна Дудаш Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» https://orcid.org/0000-0001-5801-5588
  • Валерія Володимирівна Брич Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» https://orcid.org/0000-0003-3741-6002

DOI:

https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.1.8

Ключові слова:

збереження здоров’я, освітній компонент, валеологія, підлітковий вік, здоровий спосіб життя, переконання

Анотація

Актуальність. Актуальними проблемами сучасної системи освіти є навчання, виховання і розвиток молодого покоління заради розбудови здорового суспільства та формування його здоров’язберігаючого світогляду. Попри застосування у навчально-виховній роботі різних елементів навчання з метою формування основ культури здоров’я, мислення учнів все ще не відповідає потребі, про що свідчить поширення шкідливих звичок та значні порушення здоров’я серед підлітків. Неефективність складників системи освіти щодо формування позитивних переконань та мотивації учнів щодо здорового способу життя зумовлює необхідність дослідити формування та розвиток освітнього компоненту стосовно збереження здоров’я та мотивації до здорового способу життя з метою подальшого його вдосконалення. Мета роботи – на основі аналізу відповідних джерел дослідити формування та розвиток освітнього компоненту збереження здоров’я та мотивації до здорового способу життя у підлітковому віці. Матеріали та методи. Для досягнення мети був використаний бібліосемантичний метод та метод системного аналізу, проаналізовані державні освітні стандарти, шкільні програми та наукова література з проблеми дослідження. Результати дослідження. Аналіз вітчизняних досліджень показує, що компоненти формування здоров’я почали запроваджувати в освітній процес ще до набуття Україною незалежності. Навчальні дисципліни вказаного спрямування були представлені інтегративним курсом «Основи валеології і медичних знань», шкільними інтегративними курсами «Валеологія», «Основи безпеки життєдіяльності» та «Основи здоров’я». Зараз впроваджено новий інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут». Усе ж недостатню увагу приділено формуванню здорового способу життя для учнів старших класів, студентів професійно-технічних училищ та закладів вищої освіти, адже основні освітні компоненти, які мають формувати в учнів поведінку збереження здоров’я, закінчуються в дев’ятому класі. Висновки. Компоненти, спрямовані формувати знання, переконання та поведінку молоді, що сприятимуть збереженню здоров’я, вже давно включені у виховний процес, проте в різні періоди свого існування та розвитку вони мали низку недоліків: нерівномірне вивчення матеріалу з певними прогалинами в окремих класах, відсутність інформації щодо здорового способу життя та корисних звичок у старших класах, відсутність у закладах вищої освіти обов’язкових освітніх компонентів, що відповідають за формування у студентів навичок формування здорової поведінки.

Посилання

Барно О. Фізичне здоров’я молоді–головна проблема держави. Молода спортивна наука України, 2008. С. 10–22.

Шахненко В.І. Підготовка учнів доведення здорового способу життя у змісті здоров’яформуючих курсів ЗНЗ незалежної України. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2008. С. 168–175.

Програма інтегративного курсу «Основи валеології та медичних знань» (1-10-ті класи, 332 години).

Шкільний курс «Валеології». Збірник матеріалів. К.: Освіта, 1994. 94 с.

Програма з основ безпеки життєдіяльності для загальноосвітніх закладів України. Інф. Зб. Міністерства освіти і науки України. 1999. № 22. С. 3–30.

Державний стандарт початкової загальної освіти. Освіта України. 2000. № 50. С. 1–32.

Державний стандарт початкової загальної освіти (зі змінами, затвердженими колегією Міністерства освіти і науки України від 20.10.2005 «Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст та структуру навчання»). К.: МОН України. 2005. С. 2–44.

Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі. Указ Президента України від 25 травня 2020 року № 195/2020. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1952020-33789

Здоров’язбережувальні предмети, курси, програми у 2021-2022 навчальному році : методичні рекомендації (у 2-х част.). Суми: ФОП Цьома, 2021. Ч. 1. 96 с.

Заплатинський В. Аналіз доповнень та змін у програмі предмету «Основи здоров’я» 6-9 класів у зв’язку з війною. Освітній дискурс, 2023. 2(41). С. 57–96.

Василенко С.В., Коваль Я.Ю., Колотій Л.П. Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти, 2021. С. 1–29.

Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Запарний В.В. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник 2008. Київ: Каравела. С. 6.

Завидівська Н. Н., Завидівська О. І. Історичні передумови розвитку оздоровчих систем як засобу оптимізації здоров’язбережувального навчання студентів. Інноваційна педагогіка. 2019. № 17. С. 23–27.

Рибалка П.Ф. Впровадження здоров’язберiгаючого середовища в роботу ЗВО – турбота про здоров’я студентiв. VІ Міжнародна науково-практична конференція «Iнноваційноваційний розвиток вищої освіти: глобальний, європейський та національний виміри змін». 23–24 квітня 2020 р. Суми : СДПУ ім. А. С. Макаренка, 2020.

Вербицький В., Бондаренко І. Історія фізичної культури та спорту в Україні : навч. посіб. Миколаїв : ЧДУ ім. Петра Могили, 2014. 340 c.

Харченко Р. Методика викладання навчальної дисципліни «Фізичне виховання» у закладі вищої освіти. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2019. № 5. С. 183–195.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-31

Номер

Розділ

Статті