КЛІМАТ, ВОДА ТА ІНФЕКЦІЇ: НОВІ ВИКЛИКИ ДЛЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ НА ТЛІ СТАРИХ ПРОБЛЕМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2023.4.6Ключові слова:
водні об’єкти, питна вода, інфекційні захворювання, клімат, південь УкраїниАнотація
Анотація. Актуальність. Екстремальні погодні умови давно асоціювалися з впливом на якість води та пов’язаними з нею захворюваннями, що передаються через воду. Сильні опади та стік, повені, циклони, посухи, хвилі спеки, сильні холоди та лісові пожежі можуть вплинути на водозбірні басейни, резервуари для зберігання, процеси очищення води або системи розподілу, з потенційним впливом на якість питної води. На джерела питної води можуть впливати підвищені концентрації зважених матеріалів, органічних речовин, поживних речовин, неорганічних речовин і патогенних мікроорганізмів. Мета. Аналіз взаємозв’язку та впливу змін клімату на стан водозабезпечення та рівні захворюваності воднообумовленими інфекціями населення півдня України. Методи дослідження: бібліометричні, аналітичні. Результати дослідження. Використання водно-балансового моделювання водного стоку дозволило встановити, що з 2041 року можливе припинення місцевого поверхневого стоку в маловодні роки в Херсонській, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. У 2041–2060 рр. – період середньої водності – вона охоплюватиме території Херсонської, Одеської, Миколаївської та Запорізької областей, а в 2061–2080 рр. до неї приєднаються Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області та АР Крим. Встановлено, що поверхневі та підземні водойми і питна вода в Одеській області, яка є однією із найбільш кризових у контексті водопостачання, слід розглядати як джерела перманентного епідеміологічного ризику. Констатовано вкрай негативну тенденцію до припинення наукових досліджень взаємозв’язку біологічної контамінації всіх водних об’єктів і захворюваністю населення. Акцентовано увагу на неприпустимість цього явища на тлі наслідків війни для інфраструктури галузі водопостачання у поєднанні із змінами клімату у цьому регіоні. Висновки. Основними адаптаційними заходами до змін клімату для водного господарства південних областей (Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької) слід вважати раціональне використання наявних водних ресурсів та їхній захист від забруднення. Варто вже зараз розпочати проведення рішучих заходів із метою подолання несанкціонованого відбору водних ресурсів із поверхневих і підземних джерел, заохочувати маловодні технології в регіоні.
Посилання
A review of the potential impacts of climate change on surface water quality. P. G. Whitehead et al. Hydrological Sciences Journal. 2009. V. 54 (1). https://doi.org/10.1623/hysj.54.1.101.
Impacts of climate change on surface water quality in relation to drinking water production. I. Delpla et al. Environment International. 2009. V. 35 (8). P. 1225–1233. https://doi.org/10.1016/j.envint.2009.07.001.
Khan S. J., Deere D., Cunliffe D. Extreme weather events: should drinking water quality management systems adapt to changing risk profiles? Water Research. 2015. V. 15. P. 124–136. https://doi.org/10.1016/j.watres.2015.08.018
Young I., Smith B. A., Fazil A. A systematic review and meta-analysis of the effects of extreme weather events and other weather-related variables on Cryptosporidium and Giardia in fresh surface waters. Journal of Water and Health. 2015. V. 13 (1). P. 1–17. https://doi.org/10.2166/wh.2014.079
Microbial load of drinking water reservoir tributaries during extreme rainfall and runoff. T. Kistemann et al. Applied and Environmental Microbiology. 2002. V. 68. P. 2188–2197. https://doi.org/10.1128/AEM.68.5.2188-2197.
Hunter P. R. Climate change and waterborne and vector-borne disease. Journal of Applied Microbiology. 2003. V. 94. P. 37–46. https://doi.org/10.1046/j.1365-2672.94.s1.5.x
Heavy weather events, water quality and gastroenteritis in Norway. B. Guzman Herrador et al. One Health. 2021. V.13. 100297. https://doi.org/10.1016/j.onehlt.2021.100297.
Kelman I. Adapting to Extreme Weather Under Climate Change in Norwegian Municipalities. CIENS Report 4. 2011.
Cooney C. M. Climate Change and Infectious Disease: Is the Future Here? Environ Health Perspect. 2011. V, 119(9): a394–a397. doi: 10.1289/ehp.119-a394
Impacts of climate change on drinking water quality in Norway. R. G. Skaland et al. J. Water Health. 2022. V, 20 (3). P. 539–550. https://doi.org/10.2166/wh.2022.264
Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів Українивід 20 жовтня 2021 р. № 1363-р. Режим доступу: https://ips.ligazakon.net/document/KR211363
Звіт щодо виконання цілі Сталого Розвитку ЦСР (“Чиста вода та санітарія”). Україна. 2023. 14 с.
Новицький Д. Поточний стан водопровідної галузі в Україні. Водопостачання та водовідведення. 2023. № 4. С. 3–7.
7 головних питань і відповідей після підриву Каховської ГЕС. Режим доступу: https://uifuture.org/publications/7-golovnyh-pytan-i-vidpovidej-pislya-pidryvu-kahovskoyi-ges%EF%BF%BC/
Дупляк В., Величко С., Дупляк О. Наслідки руйнування каховського водосховища для зрошення та водопостачання півдня України. Проблеми водопостачання, водовідведення та гідравліки. Науково-технічний збірник. 2023. № 4. С. 19–28.
Тучковенко Ю., Степаненко С. Вплив руйнування греблі Каховської ГЕС на екологічний стан Одеського району Чорного моря. Проблеми водопостачання, водовідведення та гідравліки. Науково-технічний збірник. 2023. № 4. С. 71–80.
Водна стратегія України на період до 2050 року. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1134-р.
Стратегічні напрями адаптації до зміни клімату в басейні Дністра. ENVSEC. ЄЕК ООН. ОБСЄ. 2015. ISBN: 978-92-9234-240-1. 72 с.
Сніжко С., Шевченко О., Дідовець Ю. Аналіз впливу кліматичних змін на водні ресурси України (повний звіт за результатами проекту). Центр екологічних ініціатив «Екодія». 2021. 68 с.
Козішкурт О.В. Епідеміологічна характеристика та роль водного фактору в поширенні гепатиту А в м. Одесі: автореф. дис... канд. мед. наук: 14.02.02. АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В. Громашевського. К., 2006. 21 с.
Мокієнко А. В. Еколого-гігієнічні основи безпечності води, що знезаражена діоксидом хлору. Дис. ... д. мед. н.: 14.02.01 ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України». Київ, 2009. 348 с.
Ковальчук Л. Й. Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав'я : дис. … доктора мед. наук : спец. 14.02.01 «Гігієна та професійна патологія». Харківський національний медичний університет МОЗ України. Харків, 2016. 387 с.
Fault tree analysis of the causes of waterborne outbreaks. H.L. Risebro et al. J Water Health. 2007. V. 5(suppl. 1). P. 1–18.
Hunter P.R., Chalmers R.M., Hughes S., Syed Q. Self reported diarrhea in a control group: a strong association with reporting of low pressure events in tap water. Clin Infect Dis. 2005. V.40. P. 32–34.
Breaks and maintenance work in the water distribution systems and gastrointestinal illness: a cohort study. K. Nygard et al. Int. J Epidemiol. 2007. V. 36. P. 873-880.
Hunter P.R., Zmirou-Navier D., Hartemann P. Estimating the impact on health of poor reliability of drinking water interventions in developing countries. Sci Total Environ. 2009. V. 407(8). P. 2621–2624.
Бабієнко В. В., Мокієнко А. В. Вода та інфекції. Патогени та їх інактивація. Одеса : Прес-кур’єр, 2023. 584 с.
