СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ВИНИКНЕННЯ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ В МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2023.4.1Ключові слова:
емоційне вигорання, фактори, виснаження, деперсоналізація, професійна діяльністьАнотація
Анотація. Актуальність. Специфіка професії медичного працівника вимагає високої психічної стійкості, відповідальності за життя і здоров'я людей, здатності працювати в екстремальних умовах, постійного емоційного напруження. Ці чинники можуть призвести до психічного виснаження, втрати працездатності та виникнення синдрому емоційного вигорання, тому розгляд факторів, що зумовлюють формування цього явища, є актуальним. Мета і завдання. Вивчити та проаналізувати особливості виникнення та прояву синдрому емоційного вигорання. Матеріали та методи. Методи: бібліосемантичний та історичний. Матеріали: опрацьовано 140 вітчизняних та зарубіжних літературних джерел та електронних ресурсів. Результати дослідження. Наразі немає чіткого розуміння сутності синдрому «вигорання», який відзначається як складне багатокомпонентне явище, що включає понад 100 симптомів. Численні публікації присвячені факторам ризику його виникнення, можна виділити три групи змінних, які мають певний вплив на розвиток цього синдрому в професіях «людина-особа»: особистісні, рольові та корпоративні (професійно-організаційні). У результаті аналізу літератури слід зазначити, що на сьогодні виділяють декілька моделей його розвитку. − однофакторна модель, яка визначає емоційне вигорання як стан фізичного, емоційного та психічного виснаження. − двофакторна модель, у якій вигорання складається з виснаження і деперсоналізації. − трифакторна модель, вигорання складається з емоційного виснаження, деперсоналізації, зниження особистих досягнень; − чотирифакторна модель, вигорання складається з емоційного виснаження, деперсоналізації професійної діяльності, деперсоналізації суб’єктів професійної діяльності, зниження особистих досягнень. Висновки. Синдром емоційного вигорання характеризується сукупністю факторів психічної, соматичної та соціальної сфер життя. Дослідження, присвячені цій проблемі, представлені в літературі досить широко, але на сьогодні відсутні певні клініко-психологічні та медичні технології, спрямовані на профілактику цього синдрому.
Посилання
Griep, Y., Bankins, S., Vander, Elst T. & De Witte H. (2021). How psychological contract breach affects long‐term mental and physical health: the longitudinal role of effort–reward imbalance. Applied Psychology: Health and Well‐Being, 13(2), 263–281. https:/doi.org/10.1111/aphw.12246
Zavorina, V. (2020). Strakh i syndrom emotsiinoho vyhorannia [Fear and the syndrome of emotional burnout]. Proceedings of the scientific-practical online conference with international participation «The problem of human being in social-humanitarian and medical discourses». May 28–29, 2020, Kharkiv. 118-120.
Mizhnarodna klasyfikatsiia khvorob Х rozghliadu [International Classification of Diseases X review]. Retrieved from: https://kod.poltavalk.com.ua/mkkh-10-am
Janis, I.L. (1958). Psychological stress: Psychoanalytic and behavioral studies of surgical patients. New York: John Wiley & Sons. https://doi.org/10.1002/bs.3830040208
Perlman, B., & Hartman, E. A. (1982). Burnout: Summary and Future Research. Human Relations, 35(4), 283–305. https://doi.org/10.1177/001872678203500402
Aronsson, G., Theorell, T., Grape, T., Hammarström, A., Hogstedt, C., Marteinsdottir, I., & Hall, C. (2017). A systematic review including meta-analysis of work environment and burnout symptoms. BMC Public Health. Mar 16; 17 (1), 264. https://doi.org/10.1186/s12889-017-4153-7.
Maslach, C., Schaufeli, W.B., & Leiter, M.P. (2001). Job burnout. Annu Rev Psychol, 52, 397–422. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.397
Shkrabiuk, V., & Bilyk, D. (2020). Emotsiine vyhorannia osobystosti: psykholohichnyi analiz problem [Emotional burnout of the personality: a psychological analysis of the problems]. Molodyi vchenyi, 10 (86), 293–296. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-10-86-60
Lavrova, M.H. (2014). Teoretychnyi analiz suchasnykh pohliadiv na poniattia «emotsiine vyhorannia» [Theoretical analysis of modern views on the concept of "emotional burnout"]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Psykholohiia 19 (2), 194–202. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_psi_2014_19_2_23
Bielosludtseva, K., Fuhol, K., Botvinikova, L., Myronenko, O., & Pliekhanova, O. (2022). Professional burnout in a COVID-19 pandemic. European Respiratory Journal, 60, 2862. https://doi.org/10.1183/13993003.congress-2022.2862
Selye, H. (1956). The stress of life. New York: Mc Graw-Hill.
Lyu, W., & Liu, J. (2021). Artificial Intelligence and emerging digital technologies in the energy sector. Applied energy, 303, 11761. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2021.117615
Maliar-Hazda, N. (2015). Emotsiine vyhorannia – aktualna problema medytsyny sohodennia [Emotional burnout – an actual problem of medicine today]. Problemy klinichnoi pediatrii, 3, 27–31.
Derhach, M.A. (2018). Osoblyvosti mizhosobystisnykh stosunkiv viiskovosluzhbovtsiv z riznym rivnem emotsiinoho vyhorannia, yaki perebuvaiut v zoni boiovykh dii [Peculiarities of interpersonal relations military personnel with different levels of emotional burnout who are in the combat zone]. Aktualni problemy psykholohii, 11 (17), 64–79. Retrieved from: http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v11/i17/7.pdf
Heinemann, L.V., & Heinemann, T. (2017). Burnout Research: Emergence and Scientific Investigation of a Contested Diagnosis. SAGE Open, 7 (1). https://doi.org/10.1177/2158244017697154
Ryzhkova, N.V. (2020). Empirychne doslidzhennia psykholohichnykh chynnykiv emotsiinoho vyhorannia viiskovosluzhbovtsiv inzhenernykh viisk [Empirical study of psychological factors of emotional burnout of servicemen of engineering troops]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy. Pytannia psykholohii. 4 (57), 84–92.
Chen, H C., Wang, J.Y., Lin,, Y.L., & Yang, S.Y. (2020). Association of internet addiction with family functionality, depression, self-efficacy and self-esteem among early adolescents. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(23), 8820. https://doi.org/10.3390/ijerph17238820
Khalatbaria, J., Ghorbanshiroudia S., & Firouzbakhsha, M. (2013). Correlation of job stress, job satisfaction, job motivation and burnout and feeling stress. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 84, 860–863. http://dx.doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.06.662
Govindarajan, R. (2018). Аn Organizational Improvement Model for Preventing Burnout of Healthcare Employees. Journal of Human Resource and Sustainability Studies, 6 (4). https://doi.org/10.4236/jhrss.2018.64044
Khmiliar, O., Krasnov, V., Piankivska, L., Krasnytska, O., & Krotiuk, V. (2021). Manifestations of professional maladaptation and emotional burnout syndrome among internship doctors. Advanced and applied sciences, 8 (11), 58–63. https://doi.org/10.21833/ijaas.2021.11.008.
Dodanwala, T., & Shrestha, P. (2021). Work-family conflict and job satisfaction among construction professionals: the mediating role of emotional exhaustion. On the Horizon, 29, 62–75. https://doi.org/10.1108/OTH-11-2020-0042.
Men, Chenghao, Fong, Patrick, Weiwei, Huo, Zhong, Jing, Ruiqian, Jia, & Luo, Jinlian. (2020). Ethical Leadership and Knowledge Hiding: A Moderated Mediation Model of Psychological Safety and Mastery Climate. Journal of Business Ethics, 166. https://doi.org/10.1007/s10551-018-4027-7.
Bodnar, A. (2019). Emotsiine vyhorannia yak vnutrishnoosobystisnyi konflikt [Emotional burnout as an intrapersonal conflict]. XVIII mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia "Konfliktolohichna ekspertyza: teoriia ta metodyka". Kyiv: 2019, 8–12. Retrieved from: https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/16025
Pines, A., & Aronson, E. (1988). Career Burnout: Causes and Cures. New York: Free Press. 25. Ogden, J. (2019). Health Psychology, 6e. McGraw Hill.
Wilmar, B. Schaufeli, & Dirk van Dierendonck (1993). The Construct Validity of Two Burnout Measures. Journal of Organizational Behavior, 14 (7). 631–647. Retreived from: https://www.jstor.org/stable/2488226
Christina Maslach & Susan E. Jackson. The measurement of experienced burnout. of Journal Organizational Behavior, 2 (2), 99–113. https://doi.org/10.1002/job.4030020205
Parker, G, & Tavella, G. (2022). Is burnout simply a stress reaction? Aust NZJ Psychiatry, 56(9), 1065–1067. https://doi.org/10.1177/00048674211070221.
Khairulin, O.M. (2014). Profesiine vyhorannia viiskovosluzhbovtsiv yak predmet psykholohichnoho analizu [Professional burnout of military personnel as a subject of psychological analysis]. Psykholohiia i suspilstvo, 2, 96–126. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psis_2014_2_10
Baron Perlman E. Alan Hartman. Burnout: Summary and Future Research Sage Journals, 35 (4). https://doi.org/10.1177/001872678203500402
Aronsson, G., Theorell, T., Grape, T., Hammarström, A., Hogstedt, C., Marteinsdottir, I., & Hall, C. (2017) A systematic review including meta-analysis of work environment and burnout symptoms. BMC Public Health, 17, 264. https://doi.org/10.1186/s12889-017-4153-7
Pierce, C.M.B., & Molloy, G.N. (1990). Psychological and biographical differences between secondary school teachers experiencing high and low levels of burnout. British Journal of Educational Psychology, 60 (1), 37–51. https://doi.org/10.1111/j.2044-8279.1990.tb00920.x
Agyapong B., Obuobi-Donkor G., Burback L., & Wei Y. (2022). Stress, Burnout, Anxiety and Depression among Teachers: A Scoping Review. Int J Environ Res Public Health, 27; 19(17). 10706. https://doi.org/10.3390/ijerph191710706.
Lazar, A.E., Szederjesi, J., Coman, O., Elekes, A., Suciaghi, M., & Grigorescu, B.L. (2022). Survey on Anxiety and Post-Traumatic Stress Disorder in Intensive Care Personnel during the COVID-19 Pandemic in a Medically Under-Resourced Country. Healthcare (Basel), 10(7). 1160. https://doi.org/10.3390/healthcare10071160.
Balan, S.A., Bubenek-Turconi, Ş.I., Droc, G., Marinescu, E., Nita, E., Popa, M.C., Popescu-Spineni, D.. & Tomescu, D. (2019). Burnout syndrome in the Anaesthesia and Intensive Care Unit. Rom J Anaesth Intensive Care, 26(1), 31–36. https://doi.org/10.2478/rjaic-2019-0005.
Lai, J., Ma, S., Wang, Y., Cai, Z., Hu, J., Wei, N., & Hu, S. (2020). Factors Associated With Mental Health Outcomes Among Health Care Workers Exposed to Coronavirus Disease 2019. JAMA Netw Open, 3(3), e203976. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2020.3976
Draha, T.M., Mialiuk, O.P., & Krynytska, I.Ya. (2017). Osoblyvosti syndromu emotsiinoho vyhorannia u medychnykh pratsivnykiv [Peculiarities of emotional burnout syndrome in medical workers]. Medsestrynstvo, 3, 48–51. Retrieved from: https://core.ac.uk/download/pdf/276628757.pdf
Bayes, A., Tavella, G., & Parker, G. (2021) The biology of burnout: Causes and consequences. World J Biol Psychiatry. 22 (9), 686–698. https://doi.org/10.1080/15622975.2021.1907713.
Assonov, D. (2021). Emotsiine vyhorannia medychnykh pratsivnykiv: modeli, faktory ryzyku ta protektyvni faktory [Emotional burnout of health workers: patterns, risk factors and protective factors]. Psykhosomatychna medytsyna ta zahalna praktyka, 6 (2), 14. https://doi.org/10.26766/pmgp.v6i2.295
