КІНЕЗІОТЕРАПІЯ ПОСТІНСУЛЬТНИХ ПАЦІЄНТІВ НА СТАЦІОНАРНОМУ ЕТАПІ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.1.12Ключові слова:
внутрішньомозковий інсульт, реабілітація, фізична терапія, рухові розладиАнотація
Актуальність. Кінезіотерапія як один із провідних засобів реабілітаційної та фізичної терапії впливає на організм пацієнта використанням лікувально-відновлювального ефекту фізичних вправ. Мета та завдання – підвищення ефективності реабілітації та фізичної терапії пацієнтів, що перенесли внутрішньомозковий крововилив, з базуванням на корекції рухових розладів, нормалізації м’язового тонусу, підвищенні м’язової сили і координації засобами кінезіотерапії на стаціонарному етапі відновного лікування. Методи дослідження. У дослідження включені 30 пацієнтів з діагнозом ВМІ віком від 50 до 70 років (середній вік 60,4±2,3 років), які знаходились на стаціонарному етапі відновного лікування у реабілітаційному центрі Івано-Франківської обласної клінічної лікарні. Результати дослідження. На підставі отриманих даних можна припускати необхідність включення до програми РФіТ раннього відновного періоду пацієнтів з ВМІ у поєднанні з методикою адаптивної кардіореспіраторної рефлекторної підготовки в рамках спіральної моделі ФТ з подальшим розширенням рухового режиму. Використання цієї методики сприяє підвищенню реабілітаційного потенціалу щодо рухового дефіциту, зменшенню потреби міокарда в кисні, профілактиці ранніх тромбоемболічних, ортостатичних ускладнень, підвищенню мотивації до подальшого відновного лікування, стабілізації психоемоційного стану. Необхідність оцінки реабілітаційного потенціалу з урахуванням патології серця у даної категорії пацієнтів потребує розробки нових методик та шкал у майбутньому. Висновки. Застосування засобів кінезіотерапії під час відновлювального лікування пацієнтів, які перенесли ВМІ, сприяє покращенню неврологічного статусу і функціонального стану опорно-рухового апарату пацієнтів за рахунок збільшення амплітуди рухів у суглобах верхньої і нижньої кінцівки, а також зменшенню спастичності м’язів, покращенню здатності до самообслуговування, підвищенню мобільності та незалежності у повсякденному житті. Ці результати статистично підтверджують більшу ефективність розробленої програми реабілітації і фізичної терапії, яку застосовували пацієнти експериментальної групи.
Посилання
2018 Guidelines for the Early Management of Patients With Acute Ischemic Stroke: A Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association / W. J. Powers et al. Stroke. 2018. Vol. 49, no. 3. URL: https://doi.org/10.1161/str.0000000000000158 (date of access: 18.03.2024).
39 Hemorrhagic Transformation after Endovascular Stroke Therapy. Endovascular Management of Ischemic Stroke / ed. by V. M. Pereira et al. New York, 2021. URL: https://doi.org/10.1055/b-0041-183103 (date of access: 18.03.2024).
Фасахова С.М., Горошко В.І. СУЧАСНІ НАПРЯМКИ ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ. Клінічна та профілактична медицина. 2022. №. 3, С. 48–54. URL: https://doi.org/10.31612/2616-4868.3(21).2022.07 (date of access: 18.03.2024).
Global stroke statistics: An update of mortality data from countries using a broad code of “cerebrovascular diseases” / A. G. Thrift et al. International Journal of Stroke. 2017. Vol. 12, no. 8. P. 796–801. URL: https://doi.org/10.1177/1747493017730782 (date of access: 18.03.2024).
Hemorrhagic Transformation After Acute Ischemic Stroke in Atrial Fibrillation Patients / G. K. Vilanilam et al. Journal of Stroke and Cerebrovascular Diseases. 2019. Vol. 28, no. 1. P. 234. URL: https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2018.09.047 (date of access: 18.03.2024).
Horoshko V. I. HEALTH CARE TECHNOLOGIES IN CREATING OPTIMAL WORKING CONDITIONS IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation). 2023. No. 15. P. 12–16. URL: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.1 (date of access: 18.03.2024).
Kolenko O. I., Chemerys I. O., Chernetskyi I. V. EFFECTIVENESS OF EARLY REHABILITATION IN PATIENTS WITH ACUTE ISCHEMIC STROKE IN NEUROLOGY UNIT. Eastern Ukrainian Medical Journal. 2020. Vol. 8, no. 2. P. 123–128. URL: https://doi.org/10.21272/eumj.2020;8(2):123-128 (date of access: 18.03.2024).
Lumban Tobing N. H. M., Jasngari L., Sahetapi C. M. The Analysis of Hemorrhagic Stroke and Non-Hemorrhagic Stroke Risk. International Journal of Health Sciences and Research. 2022. Vol. 12, no. 12. P. 173–186. URL: https://doi.org/10.52403/ijhsr.20221227 (date of access: 18.03.2024).
Quigley N., O’Leary R.-A. Postoperative Cerebrovascular Injury. Cardiothoracic Critical Care. 2020. P. 307–312. URL: https://doi.org/10.1093/med/9780190082482.003.0032 (date of access: 18.03.2024).
Silent Ischemic Stroke Was Revealed after Screening for Cognitive Dysfunction in a Hypertensive Patient with New Onset Atrial Fibrillation – Case Report / T. Pál et al. Acta Medica Marisiensis. 2019. Vol. 65, no. 3. P. 116–120. URL: https://doi.org/10.2478/amma-2019-0018 (date of access: 18.03.2024).
The Role of Hemorrhagic Transformation in Acute Ischemic Stroke Upon Clinical Complications and Outcomes / J. B. C. Andrade et al. Journal of Stroke and Cerebrovascular Diseases. 2020. Vol. 29, no. 8. P. 104898. URL: https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2020.104898 (date of access: 18.03.2024).
