ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ДІТЕЙ ЗІ СПАСТИЧНОЮ ФОРМОЮ ДИТЯЧОГО ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ПАРАЛІЧА
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.1.11Ключові слова:
дитячий церебральний параліч, фізична терапія, м’язова сила, амплітуда рухуАнотація
Актуальність. Фізична терапія дітей із дитячим церебральним паралічем (ДЦП) є тривалим процесом. На даний момент існує безліч методик з реабілітації дітей з ДЦП, але більшість із них розроблена для дітей у ранній резидуальній стадії. Отже, є необхідність у розробці комплексного підходу до відновлювального процесу дітей шкільного віку з діагнозом ДЦП, тому що цей вік є останньою стадією, коли можливі успішні реабілітаційні заходи. Мета роботи – обґрунтувати ефективність впливу підібраного комплексу фізичної терапії із застосуванням біомеханічної рухомої платформи Huber 360 та терапевтичних вправ на корекцію рухових порушень у дітей 6–12 років зі спастичною формою ДЦП. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 16 дітей віком 6–12 років: 8 – контрольна група, 8 – експериментальна зі спастичною формою ДЦП різного ступеню важкості. Три рази на тиждень проводилася фізична терапія на біомеханічній рухомій платформі Huber 360 по 30 хвилин та терапевтичні вправи (вправи щодо збільшення амплітуди руху) по 40 хвилин. Ефективність формування рухового розвитку визначали за групами вправ, що відповідають основним руховим навичкам, розташованим у послідовності зростання здатності дітей контролювати своє тіло у спокої та русі, правильно та раціонально керувати своїм тілом. Також проводили тестування з визначення рухового розвитку нижніх кінцівок. Результати дослідження. Встановлено, що застосування розробленої методики з відновлювальної терапії дітей з діагнозом ДЦП спастичної форми із застосуванням апарату Huber та комплексу вправ щодо розвитку амплітуди руху позитивно впливає на руховий стан дітей. Найбільший відсоток ефективності виявлено за такими групами показників: формування дрібної моторики та руху верхніх кінцівок; формування вертикалізації та ходьби; формування силової витривалості м’язів живота; кількість присідань; довжина кроку. Зокрема, спостерігалась стабільно висока динаміка за такими показниками: формування контролю за положенням голови, розвиток реакції опори та рівноваги рук; формування контролю тулуба та сидіння; силова витривалість м’язів спини; швидкість ходьби. Висновки. Розроблена програма фізичної терапії із застосуванням апарату Huber та комплексу вправ щодо розвитку амплітуди руху (гнучкості) призводить до позитивної динаміки за всіма групами показників незалежно від ступеня тяжкості патології. Запропонована програма дозволила дітям збільшити м’язову силу, а також обсяг рухів у суглобах.
Посилання
Das S.P., Ganesh G. S. Evidence-based Approach to Physical Therapy in Cerebral Palsy. Indian J Orthop. 2019. Vol. 53 (1). Р. 20–34.
Gonzalez N., Raghavendra R., Usama O. Physical Therapy Interventions in Children With Cerebral Palsy: A Systematic Review. Cureus. 2023. Vol. 15 (8). e43846.
Sadowska M., Sarecka-Hujar B., Kopyta I. Cerebral palsy: current opinions on definition, epidemiology, risk factors, classification and treatment options. Neuropsychiatr Dis Treat. 2020. Vol. 16. Р. 1505–1518.
Hadders-Algra M., Boxum A.G., Hielkema T. Effect of early intervention in infants at very high risk of cerebral palsy: A systematic review. Dev Med Child Neurol. 2017. Vol. 59. Р. 246–258.
Chaovalit S., Dodd K., Taylor N. Sit-to-stand training for self-care and mobility in children with cerebral palsy: a randomized controlled trial. Dev Med Child Neurol. 2021. Vol. 63. Р. 1476–1482.
Vitrikas K., Dalton H., Breish D. Cerebral palsy: an overview. Am Fam Physician. 2020. Vol. 101. Р. 213–220.
Güçhan Z., Mutlu A. The effectiveness of taping on children with cerebral palsy: A systematic review. Dev Med Child Neurol. 2017. Vol. 59. Р. 26–30.
Roostaei M., Baharlouei H., Azadi H. Effects of aquatic intervention on gross motor skills in children with cerebral palsy: A Systematic review. Phys Occup Ther Pediatr. 2017. Vol. 37 (5). Р. 496–515.