ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З УРАЖЕННЯМ СПИННОГО МОЗКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.1.10

Ключові слова:

спинномозкова травма, реабілітація, фізична терапія, рухова активність

Анотація

Реабілітація військовослужбовців з ураженнями спинного мозку, отриманими внаслідок військових конфліктів чи травматичних подій, є важливим завданням галузі охорони здоров’я. Спинномозкова травма (СМТ) має широкі наслідки для багатьох функцій організму, тому фізіотерапевти лікують низку різних проблем, пов’язаних з СМТ та залученням багатьох систем організму, навіть якщо основна патологія є неврологічною за своєю природою. Мета роботи – проаналізувати особливості фізичної терапії військовослужбовців з ураженнями спинного мозку. Матеріали та методи – теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури. Результати дослідження. Фізіотерапія на етапі реабілітації фокусується на цілях, пов’язаних з руховими завданнями, такими як ходьба, штовхання інвалідного візка, використання верхніх кінцівок. Фізіотерапевти, які працюють з пацієнтами з СМТ, лікують біль і респіраторні ускладнення, використовують електростимуляцію для лікування пролежнів, розробляють програми фітнес-тренувань, заохочують людей з СМТ до здорового способу життя, навчають інвалідів спорту, надають різні види ортезів, шин і допоміжних засобів, виписують інвалідні візки, консультують щодо стратегій профілактики болю в плечах і пролежнів, проводять різні електротерапевтичні втручання. Отже, фізіотерапевти, які лікують людей з СМТ, повинні володіти різноманітними клінічними навичками. Фізіотерапевтична практика може значно змінитися протягом наступного десятиліття. Екзоскелети вже доступні і дозволяють людям з паралічем нижніх кінцівок ходити по землі. Терапія стовбуровими клітинами також може одного дня відкрити двері для тих, хто страждає на СМТ. Висновки. Фізична терапія військових з ураженням спинного мозку становить складний і багатоплановий процес, який базується на принципах індивідуалізації, комплексності та поетапності.

Посилання

Physiotherapy interventions for the treatment of spasticity in people with spinal cord injury: a systematic review / P. H. F. d. A. Barbosa et al. Spinal cord. 2021. Vol. 59, no. 3. P. 236–247. URL: https://doi.org/10.1038/s41393-020-00610-4 (date of access: 26.04.2024).

Harvey L.A. Physiotherapy rehabilitation for people with spinal cord injuries. Journal of physiotherapy. 2016. Vol. 62, no. 1. P. 4–11. URL: https://doi.org/10.1016/j.jphys.2015.11.004 (date of access: 26.04.2024).

Harvey L.A., Anderson K.D. The spinal cord independence measure. Journal of physiotherapy. 2015. Vol. 61, no. 2. P. 99. URL: https://doi.org/10.1016/j.jphys.2015.02.013 (date of access: 26.04.2024).

Крук І.М., Григус І.М. Фізична терапія військовослужбовців з наслідками вогнепальних поранень. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation and recreation). 2022. № 12. С. 44–51. URL: https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.12.6 (дата звернення: 27.04.2024).

Бабова К.Д. Реабілітація військовослужбовців в умовах санаторно-курортних та реабілітаційних закладів : монографія. Одеса: «Поліграф», 2023. 80 с.

Купріненко O. Аналіз сучасного стану та проблем ерготерапії військовослужбовців збройних сил України постраждалих в результаті бойових дій. Український журнал медицини, біології та спорту. 2020. Т. 5, № 4. С. 36–43. URL: https://doi.org/10.26693/jmbs05.04.036 (дата звернення: 27.04.2024).

Young W. Electrical stimulation and motor recovery. Cell transplantation. 2015. Vol. 24, no. 3. P. 429–446. URL: https://doi.org/10.3727/096368915x686904 (date of access: 26.04.2024).

Health implications of physical activity in individuals with spinal cord injury: a literature review / B. Fernhall et al. Journal of health and human services administration. 2008. Vol. 30, no. 4. P. 468–502. URL: https://doi.org/10.1177/107937390803000402 (date of access: 26.04.2024).

Gómara-Toldrà N., Sliwinski M., Dijkers M. P. Physical therapy after spinal cord injury: a systematic review of treatments focused on participation. The journal of spinal cord medicine. 2014. Vol. 37, no. 4. P. 371–379. URL: https://doi.org/10.1179/2045772314y.0000000194 (date of access: 26.04.2024).

Gorgey A. S. Exercise awareness and barriers after spinal cord injury. World journal of orthopedics. 2014. Vol. 5, no. 3. P. 158. URL: https://doi.org/10.5312/wjo.v5.i3.158 (date of access: 26.04.2024).

The effect of functional electrical stimulation and therapeutic exercises on trunk muscle tone and dynamic sitting balance in persons with chronic spinal cord injury: a crossover trial / M. Bergmann et al. Medicina. 2019. Vol. 55, no. 10. P. 619. URL: https://doi.org/10.3390/medicina55100619 (date of access: 26.04.2024)

Locomotor training using an overground robotic exoskeleton in long-term manual wheelchair users with a chronic spinal cord injury living in the community: lessons learned from a feasibility study in terms of recruitment, attendance, learnability, performance and safety / D. H. Gagnon et al. Journal of Neuroengineering and Rehabilitation. 2018. Vol. 15, no. 1. URL: https://doi.org/10.1186/s12984-018-0354-2 (date of access: 26.04.2024).

Progress in stem cell therapy for spinal cord injury / L. Gao et al. Stem cells international. 2020. Vol. 2020. P. 1–16. URL: https://doi.org/10.1155/2020/2853650 (date of access: 26.04.2024).

Characterizing natural recovery after traumatic spinal cord injury / S. Kirshblum et al. Journal of neurotrauma. 2020. URL: https://doi.org/10.1089/neu.2020.7473 (date of access: 26.04.2024).

Neurological recovery following traumatic spinal cord injury: a systematic review and meta-analysis / M. Khorasanizadeh et al. Journal of neurosurgery: spine. 2019. Vol. 30, no. 5. P. 683–699. URL: https://doi.org/10.3171/2018.10.spine18802 (date of access: 26.04.2024).

Effects of training on upper limb function after cervical spinal cord injury: a systematic review / X. Lu et al. Clinical rehabilitation. 2014. Vol. 29, no. 1. P. 3–13. URL: https://doi.org/10.1177/0269215514536411 (date of access: 26.04.2024).

Experiences with and perspectives on goal setting in spinal cord injury rehabilitation: a systematic review of qualitative studies / T. Maribo et al. Spinal cord. 2020. Vol. 58, no. 9. P. 949–958. URL: https://doi.org/10.1038/s41393-020-0485-8 (date of access: 26.04.2024).

Michael E., Sytsma T., Cowan R. E. A primary care provider’s guide to wheelchair prescription for persons with spinal cord injury. Topics in spinal cord injury rehabilitation. 2020. Vol. 26, no. 2. P. 100–107. URL: https://doi.org/10.46292/sci2602-100 (date of access: 26.04.2024).

Self-Efficacy predicts personal and family adjustment among persons with spinal cord injury or acquired brain injury and their significant others: a dyadic approach / E. W. M. Scholten et al. Archives of physical medicine and rehabilitation. 2020. Vol. 101, no. 11. P. 1937–1945. URL: https://doi.org/10.1016/j.apmr.2020.06.003 (date of access: 26.04.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-31

Номер

Розділ

Статті