ЕФЕКТИВНІСТЬ СТАТИЧНОЇ ЛІКУВАЛЬНОЇ ГІМНАСТИКИ В ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ТРИВАЛОЇ ІММОБІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕЛОМУ ПЛЕЧОВОЇ КІСТКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2023.3.9Ключові слова:
лікувальна гімнастика, ізометричні вправи, іммобілізація, контрактураАнотація
Мета роботи – проаналізувати вплив статичної (ізометричної) лікувальної гімнастики в процесі комплексного реабілітаційного лікування пацієнтів після тривалої іммобілізації перелому плечової кістки з урахуванням перспективності якнайшвидшого відновлення основних функцій верхньої кінцівки. Матеріали та методи. Дослідження проводили в реабілітаційному центрі на базі практичної підготовки майбутніх фізичних терапевтів, ерготерапевтів Рівненської медичної академії. До нього залучено 20 пацієнтів з переломом плечової кістки з тривалою післятравматичною іммобілізацією. Підібрано 10 пар потерпілих однієї статі, приблизно одного віку і термінів іммобілізації. Половина тестованих виконувала статичні вправи з перших днів після накладання гіпсу (основна група), а інша – лише після закінчення періоду іммобілізації (контрольна група). Проводили два тестові заміри пошкодженої руки: а) показники гоніометрії ліктьових суглобів станом на початок експерименту і через 20 днів виконання програми комплексного фізичного лікування; б) вимірювання м’язової сили кисті за допомогою кистьового динамометра в ті ж терміни. Результати дослідження. При порівнянні амплітуди рухів у ліктьовому суглобі і сили м’язів кисті пошкоджених кінцівок з’ясовано, що в пацієнтів основної групи спостерігалися переваги як у стартових позиціях для відновлення функцій ушкодженої руки, так і в процесі лікування: на початок експерименту при гоніометрії залишкові рухи в ліктьовому суглобі становили 60º (40% від норми), у контрольній – 35º (24% від норми). Через 20 днів тотожного комплексного лікування гоніометрія дала такі результати: основна група – амплітуда рухів в основній групі становила 120º (80% від норми, приріст – 40%), у контрольній – 65º (41% від норми, приріст – 20%). Динамометрія кистьовим динамометром засвідчила: м’язова сила кисті в основній групі на початок експерименту становила 27% від норми, у контрольній – 14%. Через 20 днів після впровадження програми комплексного реабілітаційного лікування (включно зі статичними вправами) показники м’язової сили кисті ушкодженої руки набули таких значень: основна група – 65% від норми (збільшення на 39%), контрольна група – 36% від норми (збільшення на 18%). Висновки. Застосування лікувальних статичних вправ починаючи з іммобілізаційного періоду значно покращують стартові позиції відновлення функцій пошкодженої руки і після 20-денного комплексного постіммобілізаційного лікування.
Посилання
De Martino E, Hides J, Elliott JM, et al. The Effectsof Reconditioning Exercises Following Prolonged Bed Reston Lumbopelvic Muscle Volume and Accumulation of Paraspinal Muscle Fat. Front Physiol. 2022 Jun 14;13:862793.doi: 10.3389/fphys.2022.862793.
Norimoto M, Yamashita M, Yamaoka A, et al. Earlymobilization reduces the medical care cost and the risk ofdisuse syndrome in patients with acute osteoporotic vertebral fractures. J ClinNeurosci. 2021 Nov;93:155-159. doi:10.1016/j.jocn.2021.09.011.
Storlino G, Colaianni G, Sanesi L, et al. Irisin Prevents Disuse-Induced Osteocyte Apoptosis. J Bone MinerRes. 2020 Apr;35(4):766-775. doi: 10.1002/jbmr.3944.
Rolvien T, Amling M. Disuse Osteoporosis: Clinical and Mechanistic Insights. Calcif Tissue Int. 2022May;110(5):592-604. doi: 10.1007/s00223-021-00836-1.
Coulombe JC, Senwar B, Ferguson VL.Spaceflight-Induced Bone Tissue Changes that Affect Bone Qualityand Increase Fracture Risk.CurrOsteoporos Rep. 2020Feb;18(1):1-12. doi: 10.1007/s11914-019-00540-y.
Harris LR, Jenkin M, Herpers R. Long-durationhead down bed rest as an analog of microgravity: Effects onthe static perception of upright. J Vestib Res. 2022;32(4):325-340. doi: 10.3233/VES-210016.
Raghava Neelapala YV, Bhagat M, Shah P. Hip muscle strengthening for knee osteoarthritis: a systematic review of literature. J Geriatric PhysTher. 2020;43(2):89-98. PMID: 30407271. doi: 10.1519/JPT.0000000000000214.
Khatri K., Bansal D., Rajpal K. Management of Flexion Contracturein Total Knee Arthroplasty. In: KneeSurgery – Reconstruction and Replacement. London, United Kingdom: IntechOpen, 2020 [Online]. Available: https://www.intechopen.com/chapters/70352. doi: 10.5772/intechopen.90417.
Marusic U., Narici M., Simunic B., Pisot R., Ritzmann R. Nonuniformlossofmusclestrengthandatrophyduringbedrest: a systematicreview. J. Appl. Physiol. (1985). 2021.131(1). 194-206. doi: 10.1152/japplphysiol.00363.2020.
Тяжелов О., Фіщенко В., Карпінська О., Хасавнех А. Аналіз результатів вібраційної терапії мобілізаційний контрактур у пацієнтів після позасуглобових переломів верхньої кінцівки. Травма. 2022.23 (3) 50-57 p. doi: https://doi.org/10.22141/1608-1706.3.23.2022.900.
Глиняна О. Основні принципи реабілітації після хірургічного лікування пероломів опорно-рухового апарату. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я в сучасному суспільстві. Львів, 2017. С. 115–119
Яцевський Б. І., Неведомська Є. О. Кінезіотерапія – безопераційний метод відновлення хребетного стовпа. Здоров’я, фізичне виховання і спорт: перспективи та кращі практики: електронний збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, 15 травня 2018 р., Київ, 2018. С. 185–188