АМБІВАЛЕНТНІСТЬ ВПЛИВУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ЗДОРОВʼЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНУ ПОВЕДІНКУ НАСЕЛЕННЯ: ВИКЛИКИ ДЛЯ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВʼЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2026.1.24Ключові слова:
цифрове здоровʼя, штучний інтелект, здоровʼязбережувальна поведінка, кіберхондрія, громадське здоровʼя, самодіагностикаАнотація
Актуальність. Стрімка цифровізація сфери охорони здоровʼя та впровадження генеративних систем штучного інтелекту (ШІ) докорінно змінюють підходи населення до профілактики захворювань та збереження власного здоровʼя. Доступність медичного контенту в інтернеті має як виражені позитивні, так і приховані негативні наслідки, формуючи складний амбівалентний вплив на громадське здоровʼя, що потребує детального наукового вивчення.
Мета роботи – на основі пілотного опитування проаналізувати амбівалентний вплив використання цифрових технологій та інструментів ШІ на здоровʼязбережувальну поведінку населення для обґрунтування нових викликів у системі громадського здоровʼя.
Матеріали та методи. Проведено пілотне крос-секційне онлайн-анкетування 133 респондентів (48,9%, n=65 чоловіків, 51,1%, n=68 жінок, середній вік – 30,5 року) з високим рівнем цифрової грамотності. Дизайн дослідження ґрунтувався на методології CROSS та елементах інструменту оцінки цифрової медичної грамотності DHLI. Обробку даних здійснено методами описової статистики.
Результати дослідження. Встановлено, що 72,9% (n=97) опитаних активно використовують чат-боти (ChatGPT, Gemini тощо) для отримання медичних консультацій, а 42,1% (n=56) – для самодіагностики. Позитивний вплив цифровізації підтвердили 80,5% (n=107) осіб, яким цифрові інструменти допомогли краще дбати про своє здоровʼя. Крім того, 45,1% (n=60) покращили харчові звички, а 36,8% (n=49) підвищили фізичну активність. Водночас 50,4% (n=67) респондентів відчувають негативні наслідки. Виявлено високий рівень кіберхондрії: 30,1% (n=40) скаржаться на безпідставну тривожність щодо здоровʼя, 21,8% (n=29) відчували паніку після самодіагностики через ШІ, 24,1% (n=32) страждають від інформаційного виснаження. Фіксуються соматичні порушення: напруга в очах (55,6%, n=74), біль у шиї або спині (43,6%, n=58), зменшення рухливості через тривале використання гаджетів (24,1%, n=32) та порушення сну (34,6%, n=46).
Висновки. Результати пілотного дослідження підтверджують амбівалентний характер впливу цифрових технологій. Попри стимулювання профілактичних практик, неконтрольоване застосування ШІ формує нові медико-соціальні ризики: кіберхондрію, цифрове виснаження та соматичні розлади. Це вказує на критичний дефіцит навичок інформаційної гігієни та вимагає розробки відповідних освітніх програм у системі громадського здоровʼя.
Посилання
Чік В. М., Брич В. В. Цифровізація та її вплив на спосіб та якість життя. Україна. Здоров’я нації. 2025. № 2. С. 74–78. URL: https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.2/11.
Dave T., et al. ChatGPT in medicine: an overview of its applications, advantages, limitations, future prospects, and ethical considerations. Frontiers in artificial intelligence. 2023. Vol. 6. P. 1169595. https://doi.org/10.3389/frai.2023.1169595.
Sallam M. ChatGPT utility in healthcare education, research, and practice: systematic review on the promising perspectives and valid concerns. Healthcare. 2023. Vol. 11, no. 6. P. 887. https://doi.org/10.3390/healthcare11060887.
Kao C. K., Liebovitz D. S. Consumer mobile health apps: current state, barriers, and future directions. Pm&r. 2017. Vol. 9, no. 5. P. S106–S115. https://doi.org/10.1016/j.pmrj.2017.02.018.
Schoeppe S., et al. Efficacy of interventions that use apps to improve diet, physical activity and sedentary behaviour: a systematic review. International journal of behavioral nutrition and physical activity. 2016. Vol. 13. P. 127. https://doi.org/10.1186/s12966-016-0454-y.
Vismara M., et al. Is cyberchondria a new transdiagnostic digital compulsive syndrome? A systematic review of the evidence. Comprehensive psychiatry. 2020. Vol. 99. P. 152167. https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2020.152167.
Fergus T. A., Spada M. M. Cyberchondria: Examining relations with problematic Internet use and metacognitive beliefs. Clinical psychology & psychotherapy. 2017. Vol. 24, no. 6. P. 1322–1330. https://doi.org/10.1002/cpp.2102.
Alkaissi H., McFarlane S. I. Artificial hallucinations in chatgpt: implications in scientific writing. Cureus. 2023. Vol. 15, no. 2. P. e35179. https://doi.org/10.7759/cureus.35179.
Laranjo L., et al. Conversational agents in healthcare: a systematic review. Journal of the american medical informatics association. 2018. Vol. 25, no. 9. P. 1248–1258. https://doi.org/10.1093/jamia/ocy072.
Sharma A., et al. A consensus-based checklist for reporting of survey studies (CROSS). Journal of general internal medicine. 2021. Vol. 36, no. 10. P. 3179–3187. https://doi.org/10.1007/s11606-021-06737-1.
Van der Vaart R., Drossaert C. Development of the digital health literacy instrument: measuring a broad spectrum of health 1.0 and health 2.0 skills. Journal of medical internet research. 2017. Vol. 19, no. 1. P. e27. https://doi.org/10.2196/jmir.6709.
Finney Rutten L. J., et al. Online health information seeking among US adults: measuring progress toward a healthy people 2020 objective. Public health reports. 2019. Vol. 134, no. 6. P. 617–625. https://doi.org/10.1177/0033354919874074.
Shahsavar Y., Choudhury A. User intentions to use chatgpt for self-diagnosis and health-related purposes: cross-sectional survey study. JMIR human factors. 2023. Vol. 10. P. e47564. https://doi.org/10.2196/47564.
Ayers J. W., et al. Comparing physician and artificial intelligence chatbot responses to patient questions posted to a public social media forum. JAMA internal medicine. 2023. Vol. 183, no. 6. P. 589–596. https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2023.1838.
Marcolino M. S., et al. The impact of mhealth interventions: systematic review of systematic reviews. JMIR mHealth and uHealth. 2018. Vol. 6, no. 1. P. e23. https://doi.org/10.2196/mhealth.8873.
Dadaczynski K., et al. Digital health literacy and web-based information-seeking behaviors of university students in germany during the COVID-19 pandemic. Journal of medical internet research. 2021. Vol. 23, no. 1. P. e24097. https://doi.org/10.2196/24097.
Milne-Ives M., et al. Mobile apps for health behavior change in physical activity, diet, drug and alcohol use, and mental health: systematic review. JMIR mHealth and uHealth. 2020. Vol. 8, no. 3. P. e17046. https://doi.org/10.2196/17046.
Pérez-Jover V., et al. Mobile apps for increasing treatment adherence: systematic review. Journal of medical internet research. 2019. Vol. 21, no. 6. P. e12505. https://doi.org/10.2196/12505.
Shin J. C., et al. Mobile phone interventions for sleep disorders and sleep quality: systematic review. JMIR mHealth and uHealth. 2017. Vol. 5, no. 9. P. e131. https://doi.org/10.2196/mhealth.7244.
Jungmann S. M., Witthöft M. Health anxiety, cyberchondria, and coping in the current COVID-19 pandemic: which factors are related to coronavirus anxiety?. Journal of anxiety disorders. 2020. Vol. 73. P. 102239. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2020.102239.
Soroya S. H., et al. From information seeking to information avoidance: understanding the health information behavior during a global health crisis. Information processing & management. 2021. Vol. 58, no. 2. P. 102440. https://doi.org/10.1016/j.ipm.2020.102440.
Sheppard A. L., Wolffsohn J. S. Digital eye strain: prevalence, measurement and amelioration. BMJ open ophthalmology. 2018. Vol. 3, no. 1. P. e000146. https://doi.org/10.1136/bmjophth-2018-000146.
Toh S. H., et al. The associations of mobile touch screen device use with musculoskeletal symptoms and exposures: a systematic review. Plos one. 2017. Vol. 12, no. 8. P. 1–22. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0181220.
Carter B., et al. Association between portable screen-based media device access or use and sleep outcomes: a systematic review and meta-analysis. JAMA pediatrics. 2016. Vol. 170, no. 12. P. 1202–1208. https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2016.2341.
Rafique N., et al. Effects of mobile use on subjective sleep quality. Nature and science of sleep. 2020. Vol. 12. P. 357–364. https://doi.org/10.2147/NSS.S253375.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
