ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ АСТЕНІЗАЦІЇ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З НАСЛІДКАМИ КОНТУЗІЇ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПІД ВПЛИВОМ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

Автор(и)

  • Едуард Олегович Макарчук Карпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0009-0006-1922-5842

DOI:

https://doi.org/10.32782/pub.health.2026.1.11

Ключові слова:

фізична терапія, реабілітація, астенія, сила, м’язова тканина, черепно-мозкова травма, поранені військовослужбовці, бойова травма

Анотація

Актуальність. Наслідки черепно-мозкової травми у військовослужбовців супроводжуються зниженням фізичної працездатності, м’язової сили, розвитком астенічного синдрому та порушенням якості сну, що обмежує ефективність відновлення та потребує адаптації програм фізичної терапії .
Мета роботи. Оцінити ефективність комплексної програми фізичної терапії у військовослужбовців із наслідками легкої черепно-мозкової травми за показниками астенії.
Матеріали та методи. Обстежено 96 військовослужбовців. Основну групу (63 особи) розподілено на ОГ1 (32 – стандартна реабілітація) та ОГ2 (31 – комплексна програма фізичної терапії). Контрольну групу становили 33 умовно здорові особи. Програма фізичної терапії включала щоденні амбулаторні заняття протягом 4 тижнів і самостійні тренування протягом наступних 4 тижнів. Вона поєднувала аеробні та силові вправи, тренування рівноваги і координації, функціональні вправи з урахуванням професійних навичок, сенсомоторне тренування з використанням системи біологічного зворотного зв’язку MotionGuidance®, дихальні вправи, окуломоторні вправи, баланс-тренінг, а також прогресивну м’язову релаксацію за Джейкобсоном. Оцінювання включало велоергометрію, кистьову та станову динамометрію, шкали FSS, FAS та PSQI.
Результати дослідження. У пацієнтів із ЧМТ встановлено зниження порогової потужності до 2,33 Вт/кг та 2,41 Вт/кг порівняно з 3,42 Вт/кг у контролі. Сила кисті домінуючої руки становила 37,52 кг та 38,76 кг проти 50,03 кг, станова сила – 115,7 кг та 119,6 кг проти 144,6 кг. Після фізичної терапії в ОГ1 порогова потужність зросла до 2,60 Вт/кг, в ОГ2 – до 3,03 Вт/кг; сила кисті – до 42,09 кг і 48,19 кг відповідно; станова сила – до 122,8 кг і 132,2 кг. Показник FSS знизився з 6 до 5 балів в ОГ1 та до 4 балів в ОГ2; загальний бал FAS – з 39 до 32 балів та з 38 до 26 балів відповідно. Якість сну покращилась: PSQI зменшився з 18,51 до 13,62 бала в ОГ1 та до 9,78 бала в ОГ2.
Висновки. Розроблена комплексна програма фізичної терапії є ефективнішою за стандартну, оскільки забезпечує значніше покращення фізичної працездатності та м’язової сили, виражене зниження астенії та покращення якості сну у військовослужбовців із наслідками черепно-мозкової травми.

Посилання

Kim S.Y., Yeh P.H., Ollinger J.M., et al. Military-related mild traumatic brain injury: clinical characteristics, advanced neuroimaging, and molecular mechanisms. Transl Psychiatry. 2023. №13(1). Р. 289. https://doi.org/10.1038/s41398-023-02569-1

Elder G.A. Update on TBI and Cognitive Impairment in Military Veterans. Curr Neurol Neurosci Rep. 2015. №15(10). Р. 68. https://doi.org/10.1007/s11910-015-0591-8

Kovalets R.I., Aravitska M.G, Ilnytskyi N.R. Correction of signs of astheno-vegetative syndrome, psycho-emotional state and sleep quality by means of physical therapy in military personnel with consequences of traumatic brain injury and complicated bruxism. Rehabilitation and Recreation. 2025. №19(4). Р. 19–28. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.4.2

Кравченко К., Ліщук В. Посткомоційний синдром як проблема наукових досліджень у воєнний час: теоретичний огляд. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2025. №2(62). С. 25–31. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2025.62.25-31

Ткачук А., Єссельбаєва А., Аравіцька М., Должикова О., Морозенко Д., Бабкіна О., Данильченко С. Соціальні аспекти післяампутаційної реабілітації військовослужбовців. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2025. №25(4). С. 267–272. https://doi.org/10.31718/2077-1096.25.267

Cantor J.B., Ashman T., Gordon W., et al. Fatigue after traumatic brain injury. J Head Trauma Rehabil. 2013. №28(5). Р. 377–387. https://doi.org/10.1097/HTR.0b013e31824ee1f4

Leddy J.J., Haider M.N., Noble J.M., et al. Clinical Assessment of Concussion and Persistent Post-Concussive Symptoms for Neurologists. Curr Neurol Neurosci Rep. 2021. № 21(12). Р. 70. https://doi.org/10.1007/s11910-021-01159-2

Maas A.I.R., Menon D.K., Manley G.T., et al. Traumatic brain injury: progress and challenges in prevention, clinical care, and research. Lancet Neurol. 2022. №21(11). Р. 1004–1060. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(22)00309-X

Mollayeva T., Kendzerska T., Mollayeva S., et al. A systematic review of fatigue in patients with traumatic brain injury. J Head Trauma Rehabil. 2014. №29(3). Р. 215–227. https://doi.org/10.1097/HTR.0000000000000005

Черненко І.І., Чухно І. А. Медико-соціальні наслідки перенесеної бойової черепно-мозкової травми. International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 2018. №1(5). С. 26–29.

Аравіцька М., Михайлюк І., Шеремета Л., Стовбан М., Остапяк З. Корекція функціональних ознак порушень скронево-нижньощелепного суглобу у військовослужбовців з посттравматичним стресовим розладом засобами фізичної терапії. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я. 2025. 3(21). 8–14. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2025-3-1

Rakaieva A.E., Aravitska M.G. Study of the effectiveness of rehabilitation intervention for the correction of symptoms of asteno-vegetative syndrome in elderly persons with the consequences of coronavirus infection. Rehabilitation and Recreation. 2024. №18(3). Р. 41–50. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.4

MotionGuidance®. Available at: https://www.motionguidance.com/

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-28

Номер

Розділ

Статті