ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОСОМАТИКИ У ПРАЦІВНИКІВ ПАЛІАТИВНОГО ВІДДІЛЕННЯ КНП «ДЯДЬКОВИЦЬКА ЛІКАРНЯ З ЦЕНТРОМ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ» С. ДЯДЬКОВИЧІ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Анотація

Актуальність. Діяльність медичного персоналу паліативних відділень пов’язана з постійним психоемоційним навантаженням через взаємодію з важкохворими пацієнтами. Тривалий контакт із невиліковними хворобами та термінальними стадіями захворювань спричиняє значні зміни у психічному стані медичних працівників, що може проявлятися в психосоматичних розладах. Мета роботи – дослідити особливості психосоматичних проявів у працівників паліативного відділення КНП «Дядьковицька лікарня з центром паліативної допомоги» с. Дядьковичі Рівненської області. Матеріали та методи: теоретичні (аналіз, систематизація, узагальнення); емпіричні (анкетування, методики: «Самооцінка психічних станів» Г. Айзенка, опитувальник діагностики самопочуття, активності та настрою САН М. Фабрічевої, Гіссенський опитувальник психосоматичних скарг (Є. Брюхлер, Дж. Снер), методика оцінки стресостійкості та соціальної адаптації Т. Холмса та Р. Раге, опитувальник оцінки нервово-психічної стійкості (Н. Говорун), самоопитувальник стану здоров’я PHQ (Р. Шпіцер, Дж. Вільямс, К. Кронке), чотиривимірна анкета симптомів 4DSQ (Б. Терлуїн), шкала соматичних симптомів SSS-8 (скорочена версія PHQ-15) (Б. Гірк, Р. Шпіцер, Дж. Вільямс, К. Кронке)); математико-статистичні методи. Результати дослідження. У статті описано особливості психосоматики у працівників паліативного відділення. Зокрема, з’ясовано, що в них виражений середній ступінь інтенсивності психосоматичних проявів (виражені скарги на біль у різних частинах тіла – біль у грудній клітці, у спині та суглобах тощо, дещо менш проявлені шлункові та серцеві скарги, а також виснаження; головний біль, посилене серцебиття тощо); частково виражений соматоморфний розлад; прояв соматизації та тривоги, виражена тривожність, агресивність, ригідність; подекуди прояви депресії тощо. Такі прояви працівників паліативного відділення є наслідком постійного емоційного та фізичного навантаження у зв’язку із щоденною взаємодією з невиліковно хворими пацієнтами та їхніми смертями. Попри загальну тенденцію, рівень стресостійкості відрізняється: санітари виявилися найменш стійкими, тоді як лікарі завдяки досвіду та професійній підготовці краще справляються з емоційними викликами. Описано психосоматичні профілі санітарів, медичних сестер і лікарів. Висновки. Результати дослідження дозволять підвищити обізнаність про психосоматичні ризики у працівників паліативної допомоги, розробити й упровадити ефективні програми профілактики та психологічної підтримки, що сприятиме збереженню їхнього психічного та фізичного здоров’я.