ASSESSMENT OF THE HEALTH STATUS OF PATIENTS WITH RHEUMATOID ARTHRITIS AS A RESULT OF THE IMPACT OF A PHYSICAL THERAPY PROGRAMME
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2023.4.8Keywords:
rheumatoid arthritis, health assessment, questionnaire, physical therapy programmeAbstract
Abstract. Relevance. Rheumatoid arthritis is an autoimmune, progressive disease that leads to joint deformities and impaired functional capacity, reduced daily activities, which negatively affects the health and quality of life of patients. Patients need long-term treatment and rehabilitation. Therefore, studying patients' opinions on the results of rehabilitation treatment, as well as patients' self-assessment of their health status, is an important issue. Objective of the study. The purpose of our study was to evaluate and analyse the effectiveness of the proposed physical therapy programme for patients with rheumatoid arthritis based on the results of the Stanford Health Assessment Questionnaire. Materials and methods. A total of 188 patients with rheumatoid arthritis were examined, with an average age of 44.9±7.6 years. All patients were randomly assigned to the control (n=92) and main (n=96) groups. The Stanford Health Assessment Questionnaire was used to assess the health status of patients with rheumatoid arthritis. The obtained digital material was processed statistically using the Statistica 10 statistical analysis package (Serial Number: STA999K347150-W). Research results. The total score of the Stanford Health Assessment Questionnaire at the beginning of the study in patients with rheumatoid arthritis in the control group was 6.3±0.7 points, in patients in the main group – 6.5±9.5 points, indicating a low self-assessment of health. After 3 months of both standard treatment and physical therapy, the results of self-assessment of health status were found to improve in patients of both groups. However, significantly better changes occurred in patients of the main group compared to the control group. During the repeated examination in 6 months, patients in both groups also showed positive dynamics of health improvement. At the same time, the total score of the Stanford Health Assessment Questionnaire in the main group significantly exceeded that of the control group and became close to normal, which indicates the effectiveness of the proposed physical therapy programme for patients in the main group. Conclusions. The developed programme of physical therapy/rehabilitation showed a significantly better effect on the health assessment indicators in the questionnaire, in contrast to the conventional rehabilitation treatment. This was reflected in an improvement in the functional capacity of the joints in performing daily activities of patients in the main group with rheumatoid arthritis, which confirms the effectiveness of the implemented physical therapy programme.
References
Studenic P, Aletaha D, de Wit M, Stamm TA, Alasti F, Lacaille D, et al. American College of Rheumatology/EULAR Remission Criteria for Rheumatoid Arthritis: 2022 Revision. Arthritis Rheumatol. 2023 Jan; 75(1): 15–22. PMID: 36274193. DOI: 10.1002/art.42347.
Наказ МОЗ України № 263 від 11.04.2014 р. (2014). Ревматоїдний артрит адаптована клінічна настанова, заснована на доказах: www.moz.gov.ua.
Ногас А. О. Ефективність застосування реабілітаційних заходів для відновлення функції суглобів у пацієнтів з ревматоїдним артритом. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation). 2023. 14. 71–81. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.14.8
Ногас А. О. Оцінка функціональних порушень верхніх кінцівок у хворих на ревматоїдний артрит. Український журнал медицини, біології та спорту. 2023. 8(1). 57-58. https://doi.org/10.26693/jmbs08.01.208
Журавльова Л. В., Олійник М. О., Сікало Ю. К., Федоров В. О. Основи діагностики та лікування захворювань суглобів: навчальний посібник для лікарів. К.: Видавничий дім «Медкнига», 2020. 272. ISBN 978-966-1597-78-4.
Ногас А. О. Покращення якості життя хворих на ревматоїдний артрит за допомогою фізичної активності. Rehabilitation & recreation. 2022. 13. 48-53. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2022.13.6
Бабак О. Я., Рождественська А. О., Железнякова Н. М. та ін. Ведення хворого з суглобовим синдромом. Сучасна практика внутрішньої медицини з невідкладними станами: метод. вказ. для студентів та лікарів-інтернів. Харків: ХНМУ, 2021. 40.
Коритко З. І., Поник Р. М., Купріненко О. В. Вплив засобів фізичної реабілітації на якість життя хворих при ревматоїдному артриті. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2019. 4(88). 45–52.
Ногас А. О. Ефективність впливу реабілітаційних заходів на відновлення функції верхніх кінцівок у хворих на ревматоїдний артрит. «Public Health Journal» 2023. 3. 88–94. https://doi.org/10.32782/pub.health.2023.3.11
Ногас А. О., Карпінський А. Ю. Рухова активність у фізичній реабілітації хворих на ревматоїдний артрит. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2017. 1(37). 130–135. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2017-01-130-135.
Григус І. М., Ногас А. О. Комплексний аналіз больового синдрому у пацієнтів на ревматоїдний артрит. Медичні перспективи. 2023. 28(1). 148-152. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.1.276049
Курята О. В., Сіренко О. Ю., Лисунець Т. К. Біль у суглобах у хворих ревматологічного профілю: роль контролю тривожно-депресивних розладів. Український ревматологічний журнал. 2(68). 2017. 52–57.
Ніколенко А. Є. Психоемоційні розлади у хворих на ревматоїдний артрит: результати дослідження. PMGP [інтернет]. 11, Травень 2019 [цит. за 23, Липень 2023]. 4(1). e0401185.
Zhang C, Wu X, Yuan Y, Xiao H, Li E, Ke H, Yang M, Zhu X and Zhang Z. Effect of solution-focused approach on anxiety and depression in patients with rheumatoid arthritis: A quasi-experimental study. Front. Psychol. 2022. 13:939586. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.939586
Smolen JS, Landewé RBM, Bijlsma JWJ, Burmester GR, Dougados M, Kerschbaumer A, et al. EULAR recommendations for the management of rheumatoid arthritis with synthetic and biological disease-modifying antirheumatic drugs: 2019 update. Ann Rheum Dis. 2020 Jun; 79(6): 685–699. PMID: 31969328. https://doi.org/10.1136/annrheumdis-2019-216655.
Ногас А. О. Оцінка функції руки у пацієнтів із ревматоїдним артритом у результаті застосування фізичної терапії. Art of Medicine. 2023. 2(26). 98–103. https://doi.org/10.21802/artm.2023.2.26.98
Джус М. Б. Фактори ризику розвитку низького рівня якості життя у дорослих хворих з ювенільним ідіопатичним артритом. Галицький лікарський вісник. 2018. 25.2. 7–10.
Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я: МКФ. Всесвітня організація охорони здоров’я. Перекл. з англ. Київ, 2018. 1048.
Ситник О. А. Опитування пацієнта в діяльності фізичного терапевта: навчально-методичний посібник. Суми : Сумський державний університет, 2023. 72.
