ІСТОРІЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ МІННО-ВИБУХОВОЇ ТРАВМИ

Анотація

Актуальність. Мінно-вибухова травма – це комплексне поранення, що виникає внаслідок одночасного впливу різних пошкоджувальних факторів, таких як ударна хвиля, газополум’яний струмінь, уламки вибухового пристрою. Цей тип ураження відрізняється своєю важкістю, специфічністю пошкоджень і несприятливим перебігом. Описано особливості мінно-вибухової травми. Ключовим аспектом у плануванні реабілітаційних заходів є детальне й точне оцінювання травми, яке дає змогу визначити ступінь пошкодження та можливі ризики для пацієнта. Мета роботи – проаналізувати джерела наукової літератури щодо історії реабілітації мінно-вибухової травми. Матеріали та методи. У процесі роботи використані такі методи: історичний, порівняльний, логічний і системно-структурний аналіз, індукції та дедукції, аналізу й синтезу, узагальнення, системного підходу. Результати дослідження. Проаналізовано історичні аспекти реабілітаційного процесу мінно-вибухової травми. Установлено, що сьогодні перспективним напрямом реабілітації пацієнтів з мінно-вибуховими травмами є широке використання інноваційних технологій, зокрема віртуальної та доповненої реальності, роботизованої механотерапії, біологічного зворотного зв’язку й інтерфейсів «мозок-комп’ютер». Гейміфікація реабілітаційних заходів підвищує їх ефективність. Одним із перспективних методів реабілітації пацієнтів з бойовими травмами спинного мозку є роботизована механотерапія, зокрема тренування в екзоскелеті, що позитивно впливає на функціональний стан, серцево-судинну систему та психоемоційний фон. Висновки. З’ясовано, що сучасні війни мають певні особливості, які значно впливають на характер і різноманітність травм у військовослужбовців у зоні бойових дій. Реабілітація пацієнтів з мінно-вибуховими травмами повинна бути комплексною і включати медичні й соціальні аспекти. Вона має базуватися на мультидисциплінарному підході, починатися на ранніх етапах, бути індивідуалізованою та безперервною. За потреби реабілітація має включати стаціонарне лікування в спеціалізованих відділеннях або центрах.