ЕФЕКТИВНІСТЬ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ В РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ІЗ КОНТРАКТУРАМИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2023.4.10Ключові слова:
контрактура, фізична терапія, верхня кінцівка, кистьАнотація
Актуальність. Травми опорно-рухового апарату займають одне з перших місць за поширенням серед населення. Після переломів верхніх кінцівок спостерігають обмеження амплітуди руху в суглобі, що є однією з причин тимчасової втрати працездатності, а також в більшості випадків можуть стати причиною інвалідизації хворих. Мета роботи – оцінити ефективність фізичної терапії у відновленні пацієнтів з травматичним ушкодженням верхньої кінцівки. Матеріали та методи. Для підтвердження ефективності фізичної терапії використовували клінічні інструменти оцінки, методи варіаційної статистики, аналіз науково-методичної літератури. Результати дослідження. Програма фізичної терапії для пацієнтів з контрактурами верхньої кінцівки включала спеціально організовану рухову активність, гідрокінезотерапію та механотерапію. Після проведення реабілітаційних заходів показники ВАШ, шкали Бартел, динамометрії, гоніометрії та тесту Френчай значно покращилися (р<0,05). Аналіз даних шкали Бартел і тесту Френчай показує істотне збільшення незалежності та покращення функціонування у повсякденному житті. Висновки. Після курсу фізичної терапії у пацієнтів було відмічено зниження інтенсивності болю, покращення функцій верхньої кінцівки, збільшення сили згиначів пальців, амплітуди рухливості в суглобах та самостійності в побуті.
Посилання
Бирчак В. М. Аналіз впливу програми фізичної терапії на показники функціонування передпліччя та китиці у хворих з посттравматичними контрактурами променево-зап’ясткового суглоба. Art of Medicine. July 4. 2020. С. 23–31.
Грін С. О. Усунення основних ускладнень вогнепальних переломів кінцівок засобами фізичної реабілітації в постіммобілізаційному періоді. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова: зб. наук. пр. Київ. НПУ ім. М. П. Драгоманова. 2016. 3К1(70). 352 с.
Jamshed N., Schneider E. Are joint contractures in patients with Alzheimer’s disease preventable. Ann Long Term Care. 2010. 18(8). 26–33.
Halar E. M., Bell K. R. Physical inactivity. physiological and functional impairments and their treatment. DeLisa's physical medicine and rehabilitation. principles and practice. 5th ed. Philadelphia. Wolters Kluwer Health Adis (ESP). 2012. P. 1249–1272.
Heise M., Müller M., Fischer U. Quality of life in older individuals with joint contractures in geriatric care settings. Qual Life Res. 2016. 25(9). 2269–2281.
Müller M., Fischer U., Bartoszek G. Impact of joint contractures on functioning and social participation in older individuals-development of a standard set (JointConFunctionSet). study protocol. BMC Geriatr. 2013.13(1).18.
Offenbächer M., Sauer S., Rieß J. Contractures with special reference in elderly. definition and risk factors – a systematic review with practical implications. Disabil Rehabil. 2014. 36(7). 529–538.
Patel D. S., Statuta S. M., Ahmed N. Common Fractures of the Radius and Ulna. Am Fam Physician. 2021 Mar 15. 103(6). 345–354. PMID. 33719378.
Pereira M. F., Prahm C., Kolbenschlag J., Oliveira E., Rodrigues N. F. Application of AR and VR in hand rehabilitation. A systematic review. J Biomed Inform. 2020 Nov. 111. 103584. DOI. 10.1016/j.jbi.2020.103584. Epub 2020 Oct 2. PMID. 33011296.
Pratt A. L., Ball C. What are we measuring? A critique of range of motion methods currently in use for Dupuytren's disease and recommendations for practice. BMC Musculoskelet Disord. 2016 Jan 13.17.20. DOI. 10.1186/s12891-016-0884-3. PMID. 26762197. PMCID. PMC4712477.
