САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВЛАШТУВАННЯ «СОЛЯНИХ КІМНАТ»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/pub.health.2023.4.5

Ключові слова:

«соляні кімнати», галоаерозольна терапія, нормативно-технічна документація, ДБН, ДСП, галогенератори

Анотація

Анотація. Актуальність. Перед фахівцями Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, експертами ДП «Укрдержбудекспертиза» і його обласних філій та іншими організаціями у зв’язку з повною відсутністю нормативно-технічної документації для влаштування «соляних кімнат» постає актуальна необхідність вирішення проблеми розроблення санітарно-гігієнічних та епідеміологічних вимог на підґрунті нормативів ISO, GMP, GLP для проєктів «соляних кімнат»галоаерозольної терапії, які на теперішній час відсутні. Всі проєктні організації розробляють замість проєктів лише калькуляцію цін на влаштування «соляних кімнат», а всі ДБН, ДСП ігнорують факт їх влаштування (будівництва). Тому, починати слід з закладання підвалин культури проєктування шляхом внесення доповнень у державні будівельні норми та санітарні правила. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження є матеріали влаштування більш як 300 «соляних кімнат» в Україні, Європі, Китаї, Катарі, В’єтнамі, тощо, які надано ТзОВ «ВЕДІС» ЛТД (м. Луцьк), яке займається будівництвом «соляних кімнат», з пропозиціями щодо оцінки лікувальних факторів галоаерозольної терапії. Шлях насичення повітря «соляних кімнат» а відповідно організму пацієнтів викокодисперсним аерозолем NaCl рекомендується за допомогою галогенератора та допоміжних факторів. Результати дослідження. Гігієнічна і санітарно-епідеміологічна оцінка матеріалів влаштування «соляних кімнат» виявила недоліки, яких не повинно було б бути, якби в діючих ДБН та СанПіН були затверджені санітарно-гігієнічні та екологічні вимоги з врахуванням міжнародних стандартів. На виявлені недоліки були розроблені пропозиції щодо розроблення проєктів «соляних кімнат» галоаерозольної терапії, що сприятиме поліпшенню їх влаштування та експлуатації.

Посилання

ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій». Київ. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 2019.

ДБН Б.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров’я. Основні положення». Київ. Міністерство розвитку громад та територій України 2022.

ДБН Б.2.2-13:2003 «Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди». Державний комітет України з будівництва та архітектури. Київ. 2004.

Державні санітарні правила розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів. Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996 № 172.

ДСТУ ISO 14644-1:2009 (ІSO 14644-1:1999, ІDT). Чисті приміщення та пов`язані з ними контрольовані середовища. Частина 1. Класифікація чистоти повітря. К.: Державне підприємство «Центр стандартизації ракетно-космічної техніки» (ЦС РКТ).

ДСТУ ISO 14644-3:2007 (ISO 14644–3:2005, IDT). Чисті приміщення та пов’язані з ними контрольовані середовища. Частина 3. Метрологія та методи вимірювання. К.: Держспоживстандарт України, 2007.

Додаток до наказу МОЗ України від 27.06.2013 № 555 «Хронічне обструктивне захворювання легені. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах». https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0555282-13.

Калугін В.О., Голубченко В.Г., Кушнір Л.Д, Зуб Я.О. «Галотерапії, аерозольні терапії». Чернівці, «Прут»,1998.

Лемко О. І., Лемко І. С. «Спелеотерапія, галотерапія, галоаерозольтерапія: дефініції, механізми впливу, перспективи використання (частина II)». Науково-практичний журнал «Астма і алергія», м. Ужгород.

Наказ МОЗ України від 21.02.2023 № 354 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2023 р. за № 562/39618) «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я» та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0562-23.

Самосюк І. З., Мавродій В. М., Фісенко Л. І. «Фізіотерапія, фізіопунктура і бальнеолікування». Київ, 1998, с. 335.

Сиволап В. Д., Каленський В. Х., Пахомова С. О. «Фізіотерапія». Запоріжжя, 1999, с. 195.

Сиволап В. Д., Каленський В. Х. «Фізіотерапія». Запроріжжя, Державний медичний університет, 2014, с. 88–93;

Latour T. Characteristics of salt aerosols and other factors used in different objects for aerosoltherapy. Acta Balneologica. 2014. Vol. 56, № 3(137). Р. 152.

Lemko I. S., Lemko O. I., Haysak M. O. Haloaerosoltherapy – method of treatment or spa– procedure? Acta Balneologica 2015; 57 (1139): 28–33.

Mohammad-Ali Zamani, Therapeutic effects of Ventolin versus hypertonic saline 3% for acute bronchiolitis in children. Medical Journal of The Islamic Republic of Iran (MJIRI). 2015; 29: p. 1–2. URL: http// mjizi.iums.ac.iz.

Eslaminejad A. et al. Speleotherapy as an Effective Treatment of Chronic Obstructive Pulmonary Disease. Journal of Respiratory Medicine and Lung Disease. 2017. Vol. 2, № 5. Р. 1–4. URL: http://www.remedypublications.com/respiratory–medicine/articles/ pdfs_folder/jrmld–v2–id1029.pdf.

Bar-Yoseph R et al. Halotherapy as asthma treatment in children: A randomized, controlled, prospective pilot study. Pediatr. Pulmonol. 2017. Vol. 52, № 5. Р. 580–587. DOI: 10.1002/ppul.23621.

Achkar M. Al., Geller D.E., Slaney A.P., Layish D.T. Halotherapy in Patients with Cystic Fibrosis: A Pilot Study. International Jornal of Respiratory and Pulmonary Medicine. 2015. № 2:1. URL: https://clinmedjournals.org/articles/ijrpm/ijrpm-2–009.pdf (дата звернення: 01.05.2018). DOI: 10.23937/2378–3516/1410009 25.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-26

Номер

Розділ

Статті