ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ПАЦІЄНТІВ ІЗ РІЗНИМИ СОМАТИЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2023.4.3Ключові слова:
емоційні стани, соматичні захворювання, тривожність, фрустрація, агресивність, ригідність, типи емоційного реагуванняАнотація
Анотація. Проблема психічного реагування пацієнтів під час захворювання споконвіків турбує лікарів та психологів, які супроводжують та підтримують таких осіб на етапі встановленні діагнозу, лікування, реабілітації тощо. В умовах війни зростають ризики різних соціально-небезпечних та соматичних захворювань. Мета дослідження: дослідити особливості емоційних станів пацієнтів з різними соматичними захворюваннями. Матеріали та методи: теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення літератури по темі; емпіричні: методики: «Самооцінка психічних станів» Г. Айзенка, методика діагностики типу емоційної реакції на вплив стимулів навколишнього середовища за В. Бойко, авторська анкета для оцінки стану та особливостей захворювання пацієнтів; математичні: методи описової статистики. Результати дослідження. У статті описано дослідження особливостей емоційних станів пацієнтів з різними соматичними захворюваннями. Зокрема, подано результати діагностики щодо виражених негативних психічних станів пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, хворобами органів травлення та дихання. Описано типи емоційного реагування пацієнтів з цими захворюваннями на негативні, позитивні та амбівалентні стимули навколишнього середовища. Проаналізовано розбіжності у емоційних станах пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, хворобами органів травлення та дихання. За результатами дослідження розроблено профіль емоційних станів пацієнтів з різними соматичними захворюваннями. Визначено, що особи із серцево-судинними захворюваннями характеризуються високим рівнем ригідності та тривожності, рефрактерним типом реагування на амбівалентні стимули навколишнього середовища; пацієнти із захворюваннями органів травлення характеризуються високим рівнем ригідності та тривожності, рефрактерним типом реагування на позитивні стимули середовища; пацієнти із захворюваннями органів дихання – також переважно високим рівнем ригідності і тривожності, рефрактерним типом реагування на позитивні стимули середовища.
Посилання
Аршава І.Ф. Емоційна стійкість людини: операціоналізація феномену та засоби діагностики. Матеріали науково-практичної конференції: «Психотерапія, медична психологія і гранична психіатрія в системі надання медичної допомоги». Харків, 2008. С. 28–29.
Бохонкова Ю.О., Кім О.В. Формування захисних реакцій у психолога та професійне вигорання. Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Сєвєродонецьк : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2019. № 2 (49), 2019. С. 170–181.
Васьківська С.В. Побудова консультативного діалогу з людиною обтяженою психосоматичними проблемами. Психологічні стратегії в освітньому просторі наукових праць. Психологічні науки. Вип.1. Київ: КМІУВ ім. Б. Грінченка, 2000. С. 25–31.
Дерев’янко С.П. Методичні засоби діагностики емоційного інтелекту. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія: Психологічні науки. Чернігів : ЧНПУ, 2015. Вип. 128. С. 95–99.
Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій: Навч. посібник для студентів гуманіт. факультетів ВНЗ. Луцьк: Ред.-вид. відд. Волин. держ. унту ім. Лесі Українки, 1997. 180 с.
Зарицька В.В. Теоретико-методологічні основи розвитку емоційного інтелекту у контексті професійної підготовки: монографія. Запоріжжя: КПУ, 2010. 304 с.
Кононенко О.І. Вплив перфекціонізму на емоційну сферу особистості. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Психологічні науки. 2014. Вип. 121. С. 175– 178.
Толмачевська В. О. Емоційний інтелект як складова емоційної експресії в контексті професійної діяльності медичного персоналу в умовах COVID-19. Збірник наукових праць «Вісник Львівського університету». Серія «Психологічні науки». № 11. 2021. С. 203–212.(DOI https://doi.org/10.30970/PS.2021.11.25).
Толмачевська В. О., Самара О. Є. Складові емоційної експресії у представників професій з високим психологічним навантаженням. Збірник наукових праць «Актуальні проблеми психології», 2020. Т. 9. С. 349–359. Режим доступу: http://appsychology.org.ua/data/jrn/v9/i13/36.pdf
Толмачевська В.О. Аналіз складових емоційної експресії. Тези доп. II Всеукраїнського конгресу із соціальної психології «Соціальна психологія сьогодні: здобутки і перспективи». м. Київ, 2019 р. Київ, 2019. С. 357–359.
Толмачевська В.О. Особливості психоемоційного напруження медичних працівників з урахуванням гендерних факторів та медичного стажу роботи. Науковий журнал «Габітус». № 32. 2021. С. 165–170. (DOI https://doi.org/10.32843/2663-5208. 2021.32.29 )
Четверик-Бурчак А. Г. Механізми впливу емоційного інтелекту на успішність життєдіяльності особистості. дисертація кандидата психологічних наук: 19.00.01. Дніпропетр. нац. ун-т ім. О. Гончара. Дніпропетровськ, 2015. 187 с.
Bocheliuk V. Y., Zavatska N.Y., Bokhonkova Y. O., Toba M. V., Panov N. S. Emotional Burnout: Prevalence Rate and Symptoms in Different Socio-Professional Group. Journal of Intellectual Disability – Diagnosis and Treatment, Volume 8, Issue 1, 2020. Р. 33–40.
