ЕФЕКТИВНІСТЬ АЕРОБНИХ ТРЕНУВАНЬ У ФІЗИЧНІЙ ТЕРАПІЇ ХВОРОБИ ПАРКІНСОНА: ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ТА КЛІНІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2025.1.16Ключові слова:
хвороба Паркінсона, моторні симптоми, фізична терапія, аеробні тренуванняАнотація
Актуальність. Хвороба Паркінсона (далі – ХП) є одним з найпоширеніших нейродегенеративних захворювань центральної нервової системи. Навіть за оптимальної медичної допомоги в пацієнтів із ХП спостерігається прогресувальне погіршення функціональної активності, здатності до повсякденної діяльності та соціальної участі. З огляду на це, дедалі більше наукових досліджень підкреслюють важливість інтеграції фізичної терапії в реабілітаційні програми, особливо для корекції моторних і немоторних порушень на ранніх стадіях захворювання.Мета роботи – оцінити сучасні науково-доказові підходи до застосування аеробних тренувань у фізичній терапії хвороби Паркінсона. Матеріали та методи – теоретичний аналіз й узагальнення сучасної наукової та методичної літератури. Результати дослідження. Аналіз досліджень, виконаних протягом останніх 15 років, дав змогу виокремити ключові напрями фізичної терапії, підтверджені високим рівнем доказовості, які сприяють покращенню функціональних результатів та якості життя пацієнтів із ХП. До них належать: аеробні вправи, силові тренування, вправи для покращення балансу, тренування ходи, методи з використанням зворотного зв’язку та групові заняття в громаді. Вибираючи метод втручання, необхідно орієнтуватися на відпрацювання конкретних видів діяльності в порушених сферах кожного пацієнта. Основною рекомендацією щодо фізичної активності при хворобі Паркінсона є аеробні вправи, терапевтичний ефект яких пов’язують із нейропластичністю стріопалідарної системи та підвищеним вивільненням дофаміну. Результати досліджень демонструють різноманітність фізичних втручань, заснованих на аеробних вправах, та їх позитивний вплив на моторні, когнітивні й функціональні показники в пацієнтів із ХП. Висновки. Виконання завдання підвищення ефективності фізичної терапії при хворобі Паркінсона потребує подальших досліджень, спрямованих на оптимізацію протоколів реабілітації та оцінці довгострокових ефектів впливу фізичної терапії.
Посилання
De Virgilio A., Greco A., Fabbrini G. et al. Parkinson’s disease: Autoimmunity and neuroinflammation. Autoimmun Rev. 2016. Vol. 10. Р. 1005–1011. DOI: 10.1016/j.autrev.2016.07.022.
Растворов О. А. Паліативна допомога у веденні пацієнтів з хворобою Паркінсона. Grail of Science. 2023. Vol. 25. P. 464–474. DOI: 10.36074/grail-of-science.17.03.2023.081.
Schiess N., Cataldi R., Okun M. S. et al. Six Action Steps to Address Global Disparities in Parkinson Disease: A World Health Organization Priority. JAMA Neurol. 2022. Vol. 79(9). Р. 929–936. DOI:10.1001/jamaneurol.2022.1783.
Dorsey E. R., Sherer T., Okun M. S. et al. The Emerging Evidence of the Parkinson Pandemic. J Parkinsons Dis. 2018. Vol. 8(s1). Р. 3–8. DOI: 10.3233/JPD-181474.
Reeve A., Simcox E., Turnbull D. Ageing and Parkinson’s disease: why is advancing age the biggest risk factor? Ageing Res Rev. 2014. Vol. 14(100). Р. 19–30. DOI: 10.1016/j.arr.2014.01.004.
GBD 2016 Parkinson’s Disease Collaborators. Global, regional, and national burden of Parkinson’s disease, 1990-2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet Neurol. 2018. Vol. 17(11). Р. 939–953. DOI:10.1016/S1474-4422(18)30295-3.
Bhidayasiri R., Kalia L. V., Bloem B. R. Tackling Parkinson’s Disease as a Global Challenge. J Parkinsons Dis. 2023. Vol. 13(8). Р. 1277–1280. DOI: 10.3233/JPD-239005.
Tomlinson C. L., Herd C. P., Clarke C. E. et al. Physiotherapy for Parkinson’s disease: a comparison of techniques. Cochrane Database Syst Rev. 2014. Vol. 6. Р. CD002815. DOI: 10.1002/14651858.
Ellis T. D., Colón-Semenza C., DeAngelis T. R. Evidence for Early and Regular Physical Therapy and Exercise in Parkinson’s Disease. Semin Neurol. 2021.Vol. 41(2). P. 189–205. DOI: 10.1055/s-0041-1725133.
Radder D. L. M., Lígia Silva de Lima A., Domingos J. Physiotherapy in Parkinson’s Disease: A Meta-Analysis of Present Treatment Modalities. Neurorehabil Neural Repair. 2020. Vol. 34(10). P. 871–880. DOI: 10.1177/1545968320952799.
Bologna M., Espay A. J., Fasano A. et al. Redefining Bradykinesia. Mov Disord. 2023. Vol. 38(4). P. 551–557. DOI: 10.1002/mds.29362.
Asci F., Falletti M., Zampogna A. Rigidity in Parkinson’s disease: evidence from biomechanical and neurophysiological measures. Brain. 2023. Vol. 146(9). P. 3705–3718. DOI: 10.1093/brain/awad114.
Dirkx M. F., Bologna M. The pathophysiology of Parkinson’s disease tremor. J Neurol Sci. 2022. Vol. 4. DOI: 10.1016/j.jns.2022.120196.
Gao C., Liu J., Tan Y., Chen S. Freezing of gait in Parkinson’s disease: pathophysiology, risk factors and treatments. Transl Neurodegener. 2020. Vol. 4. P. 9–12. DOI: 10.1186/s40035-020-00191-5.
Park J. H., Kang Y. J., Horak F. B. What Is Wrong with Balance in Parkinson’s Disease? J Mov Disord. 2015. Vol. 8(3). P. 109–14. DOI: 10.14802/jmd.15018.
Leite Silva A. B. R., Gonçalves de Oliveira R. W., Diógenes G. P. Premotor, nonmotor and motor symptoms of Parkinson’s Disease: A new clinical state of the art. Ageing Res Rev. 2023. Vol. 2. P. 84:101834. DOI: 10.1016/j.arr.2022.101834.
Osborne J. A., Botkin R., Colon-Semenza C. Physical Therapist Management of Parkinson Disease: A Clinical Practice Guideline From the American Physical Therapy Association. Phys Ther. 2022. Vol. 4. P. 102–104. DOI: 10.1093/ptj/pzab302.
Zigmond M. J., Cameron J. L., Leak R. K. Triggering Endogenous Neuroprotective Processes Through Exercise in Models of Dopamine Deficiency. Parkinsonism Relat Disord. 2009. Vol. 12. P. 42–45. DOI: 10.1016/S1353-8020(09)70778-3.
Duchesne C., Gheysen F., Bore A. Influence of Aerobic Exercise Training on the Neural Correlates of Motor Learning in Parkinson’s Disease Individuals. Neuroimage Clin. 2016. Vol. 9. P. 559–569. DOI: 10.1016/j.nicl.2016.09.011.
Alberts J. L., Phillips M., Lowe M. J. et al. Cortical and motor responses to acute forced exercise in Parkinson’s disease. Parkinsonism Relat Disord. 2016. Vol. 3. P. 56–62. DOI: 10.1016/j.parkreldis.2016.01.015.
Sacheli M. A., Neva J. L., Lakhani B. et al. Exercise increases caudate dopamine release and ventral striatal activation in Parkinson’s disease. Mov Disord. 2019. Vol. 34(12). P. 1891–1900. DOI: 10.1002/mds.27865.
Ridgel A. L., Ault D. L. High-Cadence Cycling Promotes Sustained Improvement in Bradykinesia, Rigidity, and Mobility in Individuals with Mild-Moderate Parkinson’s Disease. Parkinsons Dis. 2019. Vol. 3. DOI: 10.1155/2019/4076862.
Chang H. C., Lu C. S., Chiou W. D. et al. An 8-Week Low-Intensity Progressive Cycling Training Improves Motor Functions in Patients with Early-Stage Parkinson’s Disease. J Clin Neurol. 2018. Vol. 14(2). P. 225–233. DOI: 10.3988/ jcn.2018.14.2.225.
Silveira C. R. A., Roy E. A., Intzandt B. N., Almeida Q. J. Aerobic exercise is more effective than goal-based exercise for the treatment of cognition in Parkinson’s disease. Brain Cogn. 2018. Vol. 4. P. 1–8. DOI: 10.1016/j.bandc.2018.01.002.
Carvalho A., Barbirato D., Araujo N. et al. Comparison of strength training, aerobic training, and additional physical therapy as supplementary treatments for Parkinson’s disease: pilot study. Clin Interv Aging. 2015. Vol. 1. P. 183–191. DOI: 10.2147/CIA.S68779.
Harro C. C., Shoemaker M. J., Coatney C. M. et al. Effects of nordic walking exercise on gait, motor/non-motor symptoms, and serum brain-derived neurotrophic factor in individuals with Parkinson’s disease. Front Rehabil Sci. 2022. Vol. 10. DOI: 10.3389/fresc.2022.1010097.
Van der Kolk N. M., de Vries N. M., Kessels R. P. C. et al. Effectiveness of home-based and remotely supervised aerobic exercise in Parkinson’s disease: a double-blind, randomised controlled trial. Lancet Neurol. 2019. Vol. 11. P. 998–1008. DOI: 10.1016/S1474-4422(19)30285-6.
Schenkman M., Moore C. G., Kohrt W. M. Effect of High-Intensity Treadmill Exercise on Motor Symptoms in Patients With De Novo Parkinson Disease: A Phase 2 Randomized Clinical Trial. JAMA Neurol. 2018. Vol. 2. P. 219–226. DOI: 10.1001/jamaneurol.2017.3517.
