АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ: ОСНОВНІ АСПЕКТИ Й ТЕНДЕНЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.2.5

Ключові слова:

цифровізація, здоров’я людини, фізичне здоров’я, психічне здоров’я, соціальне здоров’я, цифрові технології

Анотація

Актуальність. Дослідження впливу цифровізації на здоров’я людини є актуальним, оскільки швидкий розвиток цифрових технологій суттєво зачіпає різні аспекти нашого життя. Цифрові технології сприяють розвитку нових форм комунікації, але водночас можуть викликати в людини проблеми з опорно-руховим апаратом, порушення зору, серцево-судинні захворювання, стрес, тривожність, депресію, порушення сну й соціальну ізоляцію. Мета статті полягає в проведенні комплексного аналізу впливу цифровізації на здоров’я людини з урахуванням фізичних, психічних і соціальних аспектів. Дослідження дає змогу виявити основні ризики та проблеми, пов’язані з активним використанням цифрових технологій, а також розробити рекомендації для мінімізації негативних наслідків і покращення загального стану здоров’я населення в умовах цифрової трансформації суспільства. Матеріали та методи. Методи дослідження включають аналіз наукових джерел і результатів опитувань, проведених серед 200 людей віком від 18 до 50 років серед представників різних професій. Опитування проводилось через платформу Google Form і включало питання про використання цифрових пристроїв, малорухливий спосіб життя, проблеми з опорно-руховим апаратом, зором та іншими аспектами фізичного здоров’я. Також досліджували рівень фізичної активності респондентів, їх обізнаність про ергономіку робочого місця й використання захисних засобів для зменшення негативного впливу синього світла, вплив на психічне та соціальне здоров’я. Результати дослідження виявили, що більшість опитаних використовують цифрові пристрої більше ніж 4 годин на день, і це негативно впливає на їхнє фізичне та психічне здоров’я, адже проблеми з опорно-руховим апаратом і зором і серцево-судинні захворювання є поширеними серед респондентів. Також з’ясовано, що соціальні мережі сприяють підвищенню рівня стресу, тривожності, депресії та порушення сну. Соціальна ізоляція й зниження якості міжособистісних взаємин також є значними проблемами. Висновки дослідження підкреслюють важливість усвідомленого підходу до використання цифрових технологій. Необхідно розробляти ефективні стратегії та рекомендації для мінімізації негативних наслідків цифровізації, включаючи політику з охорони здоров’я, освітні програми для безпечного використання цифрових технологій та інноваційні підходи до діагностики й лікування захворювань, пов’язаних із цифровізацією. Важливо підвищувати обізнаність населення про ризики, пов’язані з тривалим використанням цифрових пристроїв, і сприяти активному способу життя. Перспективи подальших досліджень включають питання розроблення нових методів діагностики, профілактики й лікування захворювань, пов’язаних із цифровізацією, а також удосконалення освітніх програм для підвищення рівня обізнаності населення про безпечне використання цифрових технологій.

Посилання

Квітка С., Миргородська М. Цифрова трансформація системи охорони здоров’я: фактори впливу на якість життя населення. Аспекти публічного управління. 2024. Т. 12. № 1. С. 14–21. URL: https://doi.org/10.15421/152402.

The Internet of Things: Impact and Implications for Health Care Delivery / J. Kelly et al. Journal of Medical Internet Research. 2020. Vol. 22. № 11. P. e20135. URL: https://doi.org/10.2196/20135.

Гриценко А., Бурлай Т. Вплив цифровізації на соціальний розвиток. Економічна теорія. 2020. № 3. С. 24–51. URL: https://doi.org/10.15407/etet2020.03.024.

Лисенко С., Кравченко А., Шпитун І. Вплив цифровізації на формування соціокультурних компетенцій у сфері фізичної культури і спорту. Humanities Studies. 2023. Том 17. № 94. С. 30–42. URL: https://doi.org/10.32782/hst-2023-17-94-04.

Мальнєв Д., Гелета Д. Інноваційні підходи до фізичного виховання: як комп’ютерні технології революціонізують здоровий спосіб життя. Universum. 2024. № 4. С. 211–217. URL: https://archive.liga.science/index.php/universum/article/download/705/713.

Шпортун О. Психологічні особливості «медіазалежності» як деструктивного чинника розвитку психічного здоров’я молоді. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія». 2022. № 2. С. 42–55. URL: https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2022-2.07.

Петрик Н., Федорів О. Вплив сучасних ґаджетів на здоров’я дітей та підлітків. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2023. № 3. С. 17–22. URL: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2023.3.14218.

Панфілов Є., Церковна О. Вплив комп’ютера на здоров’я людини. Universum. 2024. № 10. С. 143–145. URL: URL: https://archive.liga.science/index.php/universum/article/view/1181.

Колесник Ю., Шейко В. Біологічний вплив комп’ютера та його складників як фактор погіршення здоров’я людини та міопізації ока. Pan. 2021. URL: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-086-5-19.

The Internet of Things: Impact and implications for health care delivery / J. Kelly et al. Journal of Medical Internet Research. 2020. Vol. 22. № 11. P. e20135. URL: https://doi.org/10.2196/20135.

Almeida F., Santos J., Monteiro J. The challenges and opportunities in the digitalization of companies in a post-COVID-19 World. IEEE Engineering Management Review. 2020. Vol. 48. № 3. P. 97–103. URL: https://doi.org/10.1109/EMR.2020.3013206.

COVID-19 and digitalization: The great acceleration / J. Amankwah-Amoah et al. Journal of Business Research. 2021. Vol. 136. P. 602–611. URL: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2021.08.011.

Digitalization to achieve sustainable development goals: Steps towards a Smart Green Planet / M. Mondejar et al. Science of The Total Environment. 2021. Vol. 794. Article 148539. URL: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2021.148539.

Digital inclusion as a social determinant of health / C. Sieck, A. Sheon, J. Ancker et al. npj Digit. Med. 2021. Vol. 4. Article 52. URL: https://doi.org/10.1038/s41746-021-00413-8.

Brain health consequences of digital technology use / G. Small et al. Dialogues in Clinical Neuroscience. 2020. Vol. 22. № 2. P. 179–187. URL: https://doi.org/10.31887/DCNS.2020.22.2/gsmall.

D’Alfonso S. AI in mental health. Current Opinion in Psychology. 2020. Vol. 36. P. 112–117. URL: https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2020.04.005.

Digital technologies in the public-health response to COVID-19 / J. Budd, B. Miller, E. Manning et al. Nature Medicine. 2020. Vol. 26. P. 1183–1192. URL: https://doi.org/10.1038/s41591-020-1011-4.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-27

Номер

Розділ

Статті