ДОСВІД СТВОРЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНОГО ОПИТУВАЛЬНИКА СИМПТОМІВ З ЗАСТОСУВАННЯМ БАГАТОРІВНЕВИХ АЛГОРИТМІВ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ РОБОТИ ЛІКАРЯ ПРИЙМАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ БАГАТОПРОФІЛЬНОЇ ЛІКАРНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.1.17

Ключові слова:

первинне опитування пацієнтів, асистент лікаря приймального відділення, первинний діагноз, симптомчекер, автоматичний опитувальник симптомів

Анотація

Актуальність. Одним з найважливіших завдань лікаря приймального відділення є встановлення правильного попереднього діагнозу і подальше скерування пацієнта у відповідне профільне відділення. На це повинно витрачатися якомога менше часу. Мета – розробка та аналіз процедури створення автоматизованого опитувальника симптомів – асистента лікаря приймального відділення. Матеріали та методи. Автоматизована програма була написана мовою мові програмування Дот нет (.net). Первинний перелік симптомів, уточнюючих запитань та варіантів медичних станів був узятий з посібників під час курсу навчання парамедиків у Сполучених Штатах Америки та Канаді. Для перевірки його точності експертні висновки протягом 2-х років надавали 5 лікарів приймального відділення Львівської залізничної лікарні. Робота була проведена з використанням методів системного підходу та структурно-логічного аналізу. Результати дослідження. Створення автоматизованого опитувальника було розділене на 3 основних етапи. Перший полягав у аргументації завдання та визначення показників ефективності роботи. На другому етапі нами було сформоване технічне завдання для команди програмістів з використанням графічного редактора для візуалізації алгоритму та переліку необхідних таблиць. На третьому етапі нами була проведена апробація опитувальника під час практичної роботи лікаря та сформовані завдання щодо покращення роботи алгоритму. Після трьох етапів покращення роботи опитувальника було проведено порівняння роботи лікаря з досвідом понад 10 років з роботою опрацьованого алгоритму. Також роботу з автоматизованим опитувальником було експериментально запроваджено в щоденну роботу приймального відділення. На останньому етапі було проаналізовано ефект від роботи лікаря з використанням опитувальника та роботу лікаря без нього. Висновки. Автоматизовані опитувальники, створені на базі літератури доказової медицини, можуть бути корисними для допомоги в роботі медичного персоналу у багатопрофільних медичних закладах, коли завдання стоїть у швидкій постановці попереднього діагнозу та скеруванні пацієнта у профільне відділення. У нашому випадку це привело до зменшення часу прийому пацієнта у приймальному відділенні на 21% та зниження кількості переведень пацієнтів між профільними відділеннями.

Посилання

«Організація роботи приймального відділення та стандарти госпіталізації пацієнтів». Медична справа. 2013. С. 4–5.

Положення про систему контролю якості медичних послуг (медичної допомоги). Упр. закладом охорони здоров'я. 2012. № 3. С. 39.

Столяров Г.С., Вороненко Ю.В., Голубчиков М.В. Статистика охорони здоров’я. Київ. 2012 р.

Шуляк В.І. Міжнародний досвід застосування інтегрованого клінічного протоколу в медичній практиці. Укр. мед. часопис. 2013. № 5. С. 41–44.

Taylor’s Differential Diagnosis Manual: Symptoms and Signs in the Time-Limited Encounter by Paul M. Paulman & Audrey A. Paulman & Jeffrey D. Harrison & Laeth S. Nasir & Kimberly J. Jarzynka 2013

Symptom to Diagnosis: An Evidence Based Guide by Scott Stern & Adam Cifu & Diane Altkorn 2009

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-31

Номер

Розділ

Статті