ДИНАМІКА РІВНЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАЦІЄНТОК ПОХИЛОГО ВІКУ ПІСЛЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ В ПІСЛЯГОСТРОМУ ПЕРІОДІ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Анотація

Анотація. Актуальність. Науковці вказують на те, що є частка пацієнтів після лапароскопічної холецистектомії (ЛХЦ), які мають так званий постхолецистектомічний синдром і потребують реабілітаційного втручання, але при великий кількості холецистектомій, яка виконується щорічно в Україні та світі, стає зрозуміло що це питання залишається актуальним для багатьох пацієнтів. Мета роботи Визначити динаміку рівня функціонування пацієнток похилого віку після лапароскопічної холецистектомії у післягострому періоді реабілітації. Завдання: визначити ефективність розробленої програми реабілітації та її вплив на рівень функціонування. Провести порівняльний аналіз рівнів функціонування між групами пацієнтів із хронічним калькульозним холециститом (ХКХ) та гострим калькульозним холециститом (ГКХ). Матеріали і методи У дослідження включено пацієнтів похилого віку віком від 60 до 74 років із ХКХ (n=40) із яких чоловіки (n=9) і жінки (n=31) та пацієнтів із ГКХ (n=40), із яких чоловіки (n=9) і жінки (n=31), яким була проведена ЛХЦ. Дослідження просте, рандомізоване простим випадковим способом відбору з жеребкуванням. Пацієнти із ХКХ: контрольна група (КГ1) та основна група (ОГ1); із ГКХ: КГ2 та ОГ2. Пацієнти ОГ1 і ОГ2 отримувати реабілітацію із використанням біопсихосоціального підходу на підгострому етапі реабілітації. Проводилося опитування щодо наявності порушень функціонування, активності та участі із використанням МКФ. Статистичний аналіз. Розрахунки включали вимірювання медіанного значення (Me), верхнього та нижнього квартилів (25%; 75%). Для порівняння незалежних вибірок використовували U-критерій Манна-Уітні, залежних вибірок – T-критерій Вілкоксона, статистично достовірними вважали розходження при р<0,05. Результати дослідження: Аналізуючи результати пацієнтів після ЛХЦ до початку реабілітаційного втручання у післягострому періоді реабілітації в пацієнтів усіх груп були наявні порушення функцій сну; емоцій, порушення роботи шлунково-кишкового тракту та відчуття болю, порушення функції рівноваги, та функції пересування, відчуття болю, зниження функції дихання, толерантності до фізичного навантаження, загальної фізичної витривалості, зниження сили м'язів тулуба, функції м'язової витривалості, низьку толерантність до фізичного навантаження та слабкість м’язових груп та ін. Висновки. У післягострому періоді реабілітації після холецистектомії, застосування дієти та післяопераційної симптоматичної медикаментозної підтримки має позитивний вплив на відчуття болю у шлунку або животі, функції дефекації, метеоризм, відчуття нудоти, відчуття роздутості. Методика реабілітації ОГ1 і ОГ2, яка базувалася використанні МКФ та досягненні довго- та короткострокових цілей із пацієнтоцентричним підходом, у поєднанні з симптоматичною медикаментозною підтримкою здатна вплинути на досягнення покращення не тільки у оптимального рівня шлунково-кишкових функцій, але і покращення активності та участі.