ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ІЗ ТРАНСФЕМОРАЛЬНОЮ АМПУТАЦІЄЮ У ВІДНОВНОМУ ПЕРІОДІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2026.1.29Ключові слова:
фізична терапія, трансфеморальна ампутація, військовослужбовці, хронічний біль у попереку, стабілізація хребта, ізокінетична динамометріяАнотація
Актуальність. Хронічний біль у попереку (люмбалгія) є поширеною вторинною патологією у пацієнтів із ампутаціями нижніх кінцівок, що зумовлено біомеханічним дисбалансом та девіаціями у кінематиці хребта під час пересування на протезі.
Мета. Теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка 8-тижневої комплексної програми фізичної терапії, спрямованої на стабілізацію поперекового відділу хребта у військовослужбовців із трансфеморальною ампутацією.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 9 військовослужбовців (середній вік — 33,9±6,4 року) з бойовою травмою та хронічною люмбалгією. Програма включала 16 занять (2 рази на тиждень), сфокусованих на зміцненні глибоких м’язів-стабілізаторів тулуба. Оцінювання проводилося за допомогою візуально-аналогової шкали (ВАШ), індексу Освестрі, тестів Соренсена та Томаса, а також методу ізокінетичної динамометрії.
Результати дослідження. Встановлено статистично значуще зниження інтенсивності болю за ВАШ (p < 0,001) та зростання сили м’язів преса й розгиначів спини (p < 0,01). Витривалість розгиначів попереку за тестом Соренсена зросла (p < 0,001). Апаратна діагностика підтвердила приріст пікового крутного моменту та сумарної роботи м’язів-стабілізаторів (p < 0,05). Програма виявилася однаково ефективною як для пацієнтів з односторонньою, так і з двосторонньою ампутацією (p > 0,05 при міжгруповому порівнянні).
Висновки. Розроблена програма є безпечним та ефективним засобом корекції хронічного болю в спині. Вона забезпечує формування стійкого «м’язового корсета», що сприяє біомеханічній компенсації втрати кінцівки та запобігає вторинній інвалідизації.
Посилання
Sattar N.Y., Kausar Z., Usama S.A., Javaid M.A., Baig M.I., Khan U.S. fNIRS-based upper limb motion intention recognition using an artificial neural network for transhumeral amputees. Sensors. 2022. Vol. 22. № 3. Р. 726–730. https://doi.org/10.3390/s22030726
Song J.W., Ryu H., Bai W., Xie Z., Vazquez-Guardado A., Nandivada K., Kanatzidis I., Sim G.D., Park K., Luan H., Huang Y., Rogers J. A., Ameer G.A. Bioresorbable, wireless, and battery-free system for electrotherapy and impedance sensing at wound sites. Science Advances. 2023. Vol. 9. № 8. Р. 4687–4690. https://doi.org/10.1126/sciadv.ade4687
Chang H.Y., Singh S., Mansour O., Bakre S., Alexander G.C. Association between sodium-glucose cotransporter 2 inhibitors and lower extremity amputation among patients with type 2 diabetes. JAMA Internal Medicine. 2018. Vol. 178. № 9. P. 1190–1198. https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2018.3034
Ichimura D., Hisano G., Murata H., Hobara H. Centre of pressure during walking after unilateral transfemoral amputation. Scientific Reports. 2022. Vol. 12. № 1. P. 17501–17503. https://doi.org/10.1038/s41598-022-22254-5
Sions J.M., Beisheim E.H., Hoggarth M.A., Zeni J.A. Trunk muscle characteristics: differences between sedentary adults with and without unilateral lower limb amputation. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. 2021. Vol. 102. № 7. P. 1331–1339. https://doi.org/10.1016/j.apmr.2021.02.008
Friel K., Domholdt E., Smith, D.G. Physical and functional measures related to low back pain in individuals with lower-limb amputation: An exploratory pilot study. Journal of Rehabilitation Research and Development. 2005. Vol. 42. № 2. P. 155–166. https://doi.org/10.1682/jrrd.2004.08.0090
Hendershot B.D., Wolf E.J. Three-dimensional joint reaction forces and moments at the low back during over-ground walking in persons with unilateral lower-extremity amputation. Clinical Biomechanics (Bristol, Avon). 2014. Vol. 29. № 3. P. 235–242. https://doi.org/10.1016/j.clinbiomech.2013.12.005
Ehde D.M., Smith D.G., Czerniecki J.M., Campbell K.M., Malchow D.M., Robinson L.R. Back pain as a secondary disability in persons with lower limb amputations. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation. 2001. Vol. 82. № 6. P. 731–734. https://doi.org/10.1053/apmr.2001.21962
Jeon C.H., Kim D.J., Kim S.K., Kim D.J., Lee H.M., Park H.J. Cross-cultural adaptation of the Korean version of the Oswestry Disability Index (ODI). Journal of the Korean Society of Spine Surgery. 2005. Vol. 12. № 2. P. 146–152.
Demoulin C., Vanderthommen M., Duysens C., Crielaard J.M. Spinal muscle evaluation using the Sorensen test: A critical appraisal of the literature. Joint Bone Spine. 2006. Vol. 73. № 1. P. 43–50. https://doi.org/10.1016/j.jbspin.2004.08.002
Aluko A., DeSouza L., Peacock J. The effect of core stability exercises on variations in acceleration of trunk movement, pain, and disability during an episode of acute nonspecific low back pain: A pilot clinical trial. Journal of Manipulative and Physiological Therapeutics. 2013. Vol. 36. № 8. P. 497–504. https://doi.org/10.1016/j.jmpt.2012.12.012
Moon H.J., Choi K.H., Kim D.H., Kim H.J., Cho Y.K., Lee K.H., Kim J.H., Choi Y. J. Effect of lumbar stabilization and dynamic lumbar strengthening exercises in patients with chronic low back pain. Annals of Rehabilitation Medicine, 2013. Vol. 37. № 1. P. 110–117. https://doi.org/10.5535/arm.2013.37.1.110
O'Sullivan P.B., Phyty G.D., Twomey L.T., Allison G.T. Evaluation of specific stabilizing exercise in the treatment of chronic low back pain with radiologic diagnosis of spondylolysis or spondylolisthesis. Spine. 1997. Vol. 22. № 24. P. 2959–2967. https://doi.org/10.1097/00007632-199712150-00020
Akuthota V., Ferreiro A., Moore T., Fredericson M. Core stability exercise principles. Current Sports Medicine Reports. 2008. Vol. 7. № 1. P. 39–44. https://doi.org/10.1097/01.CSMR.0000308663.13278.69
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
