БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗБУДНИКА КРИПТОСПОРИДІОЗУ ТА ЙОГО МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2026.1.26Ключові слова:
криптоспоридіоз, криптоспоридії, генотип, морфологія, життєвий цикл, епідеміологія, захворюваність, УкраїнаАнотація
Актуальність. Криптоспоридіоз є актуальною і невирішеною проблемою громадського здоров’я, оскільки захворювання легко передається через забруднену воду, їжу або контакт із зараженими людьми та тваринами. Особливу небезпеку хвороба становить для дітей і людей з ослабленим імунітетом. Невирішеним питанням залишається профілактика криптоспоридіозу, лікування і розробка вакцини.
Мета роботи – систематизація сучасних наукових даних щодо біологічних, медичних та епідеміологічних особливостей збудника криптоспоридіозу.
Матеріали та методи. Застосовано метод систематичного пошуку для відбору релевантних статей у базах даних PubMed, Scopus, Web of Science, Google Scholar, а також методи аналізу, систематизації, порівняння, узагальнення і логічно-структурного аналізу. Матеріалами виступили дані наукових досліджень з приводу цієї проблеми та звіти Центру громадського здоров’я МОЗ України щодо інфекційної захворюваності населення України по Формі 1 за 2017–2024 роки.
Результати дослідження. Встановлено морфофункціональні особливості збудника криптоспоридіозу: виражений генотиповий поліморфізм, внутрішньоклітинне і позацитоплазматичне розташування в ентероцитах, маленькі розміри ооцист – 5 мкм, розвиток всіх стадій життєвого циклу в межах одного хазяїна; епідеміологічні особливості: значне поширення серед домашніх і диких тварин, широке коло хазяїв; виражена стійкість ооцист до факторів навколишнього середовища; досить висока стійкість до відомих антикокцидіальних препаратів, хлорвмісних та інших дезінфікуючих засобів. Аналіз звітності Центру громадського здоров’я МОЗ України щодо захворюваності на криптоспоридіоз показав найбільшу кількість випадків у 2019 (45 випадків) та 2024 (34 випадки) роках.
Висновки. Встановлені характеристики дозволяють адаптуватися паразиту до мінливих умов середовища, що сприяє поширенню захворювання та утрудненню профілактики. Існує потреба у розробці надійних тестів для виявлення та ідентифікації збудника, а також у створенні вакцин, лікарських і дезінфекційних засобів боротьби з паразитом.
Посилання
Погорельчук Т.Я., Шагінян В.Р., Данько О.П. та ін. Поширення паразитарних інвазій – сьогодення України. Українські медичні вісті. 2020. Т. 12, № 1 (84). С. 58–60. https://doi.org/10.32471/umv.2709-6432.84.22 .
Андрущак М.О. Характеристика опортуністичних інфекцій, що виникають при III–IV стадії у ВІЛ-інфікованих. Запорізький медичний журнал. 2017. Т. 19, № 2(101). С. 217–220. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2017.2.95743.
Соломаха К.В. Криптоспоридії – небезпечні паразити у воді басейнів та аквапарків. Молодий вчений. 2020. № 2 (78). С. 72–75. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-2-78-16.
Ryan U., Hijjawi N., Xiao L. Foodborne cryptosporidiosis. International Journal for Parasitology. 2018. Vol. 48, Issue 1. P. 1–12. https://doi.org/10.1016/j.ijpara.2017.09.004.
Troeger C., Blacker B.F., Khalil I. A. et al. Estimates of the global, regional, and national morbidity, mortality, and aetiologies of diarrhoea in 195 countries: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. The Lancet Infectious Diseases. 2018. 18(11). 1211–1228. https://doi.org/10.1016/s1473-3099(18)30362-1.
Gerace E., Lo Presti V.D.M., Biondo C. Cryptosporidium Infection: Epidemiology, Pathogenesis, and Differential Diagnosis. Eur J Microbiol Immunol. 2019. 9(4). 119–123. https://doi.org/10.1556/1886.2019.00019.
Helmy Y.A., Hafez H.M. Cryptosporidiosis: From Prevention to Treatment, a Narrative Review. Microorganisms. 2022. 10(12). 2456. https://doi.org/10.3390/microorganisms10122456.
Ryan U., Zahedi A., Feng Y., Xiao L. An Update on Zoonotic Cryptosporidium Species and Genotypes in Humans. Animals. 2021. 11. 3307. https://doi.org/10.3390/ani11113307.
Ahmed S.A., Karanis P. Cryptosporidium and Cryptosporidiosis: The Perspective from the Gulf Countries. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. 17(18). 6824. https://doi.org/10.3390/ijerph17186824.
Ryan U.M., Feng Y., Fayer R., Xiao L. Taxonomy and molecular epidemiology of Cryptosporidium and Giardia – a 50 year perspective (1971–2021). International journal for parasitology. 2021. 51(13-14). 1099–1119. https://doi.org/10.1016/j.ijpara.2021.08.007.
Ao Y., Gong X., Li J. et al. Characterization of NFDQ1 in Cryptosporidium parvum. Parasites. 2024. Vectors 17. 439. https://doi.org/10.1186/s13071-024-06532-x.
Feng Y., Li N., Roellig D.M., Kelley A. et al. Comparative genomic analysis of the IId subtype family of Cryptosporidium parvum. International Journal for Parasitology. 2017. Vol. 47, Issue 5. P. 281–290. https://doi.org/10.1016/j.ijpara.2016.12.002.
Rideout H., Cook A.J.C., Whetton A.D. Understanding the Cryptosporidium species and their challenges to animal health and livestock species for informed development of new, specific treatment strategies. Front. Parasitol. 2024. 3. 1448076. https://doi.org/10.3389/fpara.2024.1448076.
Snelling W.J., Lin Q., Moore J.E. et al. Proteomics Analysis and Protein Expression during Sporozoite Excystation of Cryptosporidium parvum (Coccidia, Apicomplexa). Molecular & Cellular Proteomics. 2007. Vol. 6, Is. 2. P. 346–355. https://doi.org/10.1074/mcp.M600372-MCP200.
Reynolds Z., Vinayak S. Insights into the lifecycle of Cryptosporidium and compounds targeting developmental stages. Current Opinion in Microbiology. 2026. Vol. 89. 102703. https://doi.org/10.1016/j.mib.2025.102703.
Hasan M.M., Mattice E.B., Teixeira J.E. et al. Cryptosporidium life cycle small molecule probing implicates translational repression and an Apetala 2 transcription factor in macrogamont differentiation. PLoS Pathog. 2024. 20(4): e1011906. https://doi.org/10.1371/journal.ppat.1011906.
Liu A., Gong B., Liu X. et al. A retrospective epidemiological analysis of human Cryptosporidium infection in China during the past three decades (1987–2018). PLoS Negl Trop Dis. 2020. 14(3). e0008146. https://doi.org/10.1371/journal.pntd.0008146.
Holubová N., Zikmundová V., Limpouchová Z. et al. Cryptosporidium proventriculi sp. n. (Apicomplexa: Cryptosporidiidae) in Psittaciformes birds. European Journal of Protistology. 2019. Vol. 69. P. 70–87. https://doi.org/10.1016/j.ejop.2019.03.001.
Zhao X., Li M., Yang Y. et al. Multiplex one-step RT-qPCR assays for simultaneous detection of BRV, BCoV, Escherichia coli K99+ and Cryptosporidium parvum. Frontiers in veterinary science. 2025. 12. 1561533. https://doi.org/10.3389/fvets.2025.1561533.
Gharpure R., Perez A., Miller A.D. et al. Cryptosporidiosis outbreaks – United States, 2009–2017. Am. J. Transplant. 2019. 19, 2650–2654. https://doi.org/10.1111/ajt.15557.
Moreira N.A., Bondelind M. Safe drinking water and waterborne outbreaks. Journal of water and health. 2017. 15(1). 83–96. https://doi.org/10.2166/wh.2016.103.
Ali M., Ji Y., Xu C. et al. Food and Waterborne Cryptosporidiosis from a One Health Perspective: A Comprehensive Review. Animals. 2024. 14(22). 3287. https://doi.org/10.3390/ani14223287.
Li X., Zhang X., Jian Y. et al. Detection of Cryptosporidium oocysts and Giardia cysts in vegetables from street markets from the Qinghai Tibetan Plateau Area in China. Parasitology Research. 2020. 119(6). 1847–1855. https://doi.org/10.1007/s00436-020-06661-z.
Zahedi А., Ryan U. Cryptosporidium – An update with an emphasis on foodborne and waterborne transmission. Research in Veterinary Science. 2020. Vol. 132. P. 500–512. https://doi.org/10.1016/j.rvsc.2020.08.002.
Innes E.A., Chalmers R.M., Wells B., Pawlowic M.C.A One Health Approach to Tackle Cryptosporidiosis. Trends in parasitology. 2020. 36(3). 290–303. https://doi.org/10.1016/j.pt.2019.12.016.
Яковенко Д.В., Похил С.І., Тимченко О.М. та ін. Поширеність криптоспоридіозу у дітей з діареєю в Донецькій області, Україна. Актуальна інфектологія. 2019. Т.7, №4. http://doi.org/10.22141/2312-413x.7.4.2019.178881.
Похил С.І., Торяник І.І., Тимченко О.М. та ін. Криптоспоридіоз: нова медико-соціальна проблема. Принципові шляхи розв’язання (стислий аналіз науково-теоретичної та патентної інформації). Український науково-практичний журнал урологів, андрологів та нефрологів. 2017. Т. 21, № 4. С. 27–31.
Шагінян В.Р., Харченко Н.В., Данко О.П. та ін. Паразитарна інвазія Blastocystis spp.: роль у соматичній патології людини. Сучасна гастроентерологія. 2020. № 4 (114). С. 73–77. https://doi.org/10.30978/MG-2020-4-73.
Costa D., Razakandrainibe R., Valot S. et al. Epidemiology of Cryptosporidiosis in France from 2017 to 2019. Microorganisms. 2020. 8(9):1358. https://doi.org/10.3390/microorganisms8091358.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
