АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЩОДО ЕВТАНАЗІЇ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2026.1.19Ключові слова:
евтаназія, громадська думка, війна, біоетика, медичне право, паліативна допомогаАнотація
Актуальність. Евтаназія в Україні залишається забороненою, попри дискусії в науковій спільноті та суспільстві щодо права людини на гідну смерть. У воєнних умовах це питання набуває особливої актуальності, зважаючи на зростання кількості пацієнтів із важкими травмами, невиліковними станами та стражданнями. У цьому контексті особливо важливим є вивчення громадської думки, зокрема медичних працівників, які безпосередньо стикаються з цією етично складною дилемою.
Мета: комплексний аналіз феномену евтаназії в контексті сучасних біоетичних дискусій, дослідження думки та визначення ставлення громадськості до евтаназії в умовах воєнного стану, формування рекомендацій щодо регулювання питання евтаназії в Україні та паліативної допомоги як альтернативи.
Матеріали і методи. Аналіз нормативно-правових актів, наукових джерел та емпіричне соціологічне опитування. У березні-квітні 2025 року було проведено анкетування серед медичних працівників Сумської області (n=182), в якому брали участь представники обох статей різного віку та спеціалізацій. Опитувальник містив 23 запитання, переважно закритого типу, та поширювався онлайн.
Результати дослідження. Більшість респондентів розуміють суть поняття «евтаназія» (97%). Лише 8,3% висловили позитивне ставлення до неї, 8,3% – негативне, а 83,4% не визначились. 27,3% підтримують ідею дозволу евтаназії в умовах воєнного стану, водночас 54,5% вагаються з відповіддю. 72% вважають, що етичні принципи щодо евтаназії повинні бути переглянуті в умовах війни. 83,3% визнали, що евтаназія має бути дозволена виключно за добровільною згодою пацієнта, а 58,3% – тільки у випадку невиліковної хвороби. Медики вказали на етичні дилеми, серед яких: конфлікт між професійним обов’язком і милосердям (58,3%), юридичні наслідки (66,7%), а також загроза зловживань (83,3%).
Висновки. Дослідження підтверджує складність етичного вибору щодо евтаназії в умовах війни. Попри легальну заборону та запит на розвиток паліативної допомоги як альтернативи, 72% опитаних вважають, що етичні принципи мають адаптуватися до реалій воєнного стану. Результати анкетування демонструють неоднозначність громадської думки та залежність ставлення до легалізації від особистих переконань і права пацієнта на автономію.
Посилання
Palliative care. World Health Organization. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/palliative-care
Emanuel E. J., Onwuteaka-Philipsen B. D., Urwin J. W., Cohen J. Attitudes and practices of euthanasia and physician-assisted suicide in the United States, Canada, and Europe. JAMA. 2016. Vol. 316, № 1. P. 79–90. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2016.8499
WMA International Code of Medical Ethics. World Medical Association. URL: https://www.wma.net/policies-post/wma-international-code-of-medical-ethics/
Основи законодавства України про охорону здоров’я : Закон України від 19.11.1992 № 2801-XII. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 4. Ст. 19.
Нестеренко В. Г., Сархадова І. І. Паліативна та хоспісна допомога дорослим в харківському Обласному центрі паліативної медицини «Хоспіс» у 2016–2022 роки. Експериментальна і клінічна медицина. 2023. Т. 92, № 2. С. 58–68. DOI: https://doi.org/10.35339/ekm.2023.92.2.nes
Kimsma G. K. Death by request in the Netherlands: facts, the legal context and effects on physicians, patients and families. Medicine, Health Care and Philosophy. 2010. Vol. 13, № 4. P. 355–361. DOI: https://doi.org/10.1007/s11019-010-9265-0
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





