ВПЛИВ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ НА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ М’ЯЗОВОЇ ТКАНИНИ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З НАСЛІДКАМИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ ТА ТРАНСТІБІАЛЬНОЮ АМПУТАЦІЄЮ

Анотація

Актуальність. Наслідки черепно-мозкової травми у військовослужбовців у поєднанні з транстібіальною ампутацією супроводжуються розвитком генералізованої м’язової атрофії, зниженням сили та порушенням нейром’язової регуляції, що ускладнює процес протезування та обмежує функціональне відновлення.
Мета роботи. Оцінити ефективність комплексної програми фізичної терапії за показниками структурно-функціонального стану м’язової тканини у військовослужбовців із наслідками черепно-мозкової травми та транстібіальною ампутацією.
Матеріали та методи. Обстежено 94 військовослужбовці. Експериментальну групу (62 особи) розподілено на ЕГ1 (32 – стандартна реабілітація) та ЕГ2 (30 – комплексна програма фізичної терапії). Контрольну групу становили 32 умовно здорові особи. Розроблена програма тривала 8 тижнів і включала силові, функціональні та координаційні вправи, баланс-тренінг із біологічним зворотним зв’язком, тренування ходи та самостійні заняття. Оцінювання проводили за допомогою ультразвукового дослідження м’язів та цифрової динамометрії (ізометрична сила) для визначення їх структурних і функціональних характеристик.
Результати дослідження. Після фізичної терапії у ЕГ2 відзначено достовірно більш виражене збільшення товщини м’язів: двоголового м’яза плеча – на 49,3% (p<0,05), плечепроменевого м’яза – на 21,4% (p<0,05), прямого м’яза стегна збереженої кінцівки – на 19,5% (p<0,05), травмованої – на 65,9% (p<0,05), тоді як у ЕГ1 відповідні зміни становили 14,1%, 14,8%, 13,4% та 25,1%. Ізометрична сила згинання у ліктьовому суглобі домінуючої руки зросла на 42,6% у ЕГ2 проти 14,4% у ЕГ1 (p<0,05), сила розгинання – на 46,9% проти 17,3% (p<0,05), сила відведення у плечовому суглобі – на 34,2% проти 17,7% (p<0,05). Отримані показники у ЕГ2 достовірно наближалися до рівня контрольної групи, тоді як у ЕГ1 залишалися значно нижчими.
Висновки. Комплексна програма фізичної терапії є ефективнішою за стандартну, оскільки забезпечує достовірно більше відновлення м’язової маси та сили, що пов’язано з її багатокомпонентним впливом на процеси м’язової гіпертрофії, нейром’язової активації та сенсомоторної інтеграції з врахуванням особливостей травми.