ВПЛИВ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ НА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ М’ЯЗОВОЇ ТКАНИНИ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З НАСЛІДКАМИ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ ТА ТРАНСТІБІАЛЬНОЮ АМПУТАЦІЄЮ

Автор(и)

  • Кирил Олександрович Мокров Карпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0009-0009-0895-7361

DOI:

https://doi.org/10.32782/pub.health.2026.1.14

Ключові слова:

фізична терапія, бойова травма, ампутація, черепно-мозкова травма, нижні кінцівки, стан м’язової тканини, неврологія, травматологія

Анотація

Актуальність. Наслідки черепно-мозкової травми у військовослужбовців у поєднанні з транстібіальною ампутацією супроводжуються розвитком генералізованої м’язової атрофії, зниженням сили та порушенням нейром’язової регуляції, що ускладнює процес протезування та обмежує функціональне відновлення.
Мета роботи. Оцінити ефективність комплексної програми фізичної терапії за показниками структурно-функціонального стану м’язової тканини у військовослужбовців із наслідками черепно-мозкової травми та транстібіальною ампутацією.
Матеріали та методи. Обстежено 94 військовослужбовці. Експериментальну групу (62 особи) розподілено на ЕГ1 (32 – стандартна реабілітація) та ЕГ2 (30 – комплексна програма фізичної терапії). Контрольну групу становили 32 умовно здорові особи. Розроблена програма тривала 8 тижнів і включала силові, функціональні та координаційні вправи, баланс-тренінг із біологічним зворотним зв’язком, тренування ходи та самостійні заняття. Оцінювання проводили за допомогою ультразвукового дослідження м’язів та цифрової динамометрії (ізометрична сила) для визначення їх структурних і функціональних характеристик.
Результати дослідження. Після фізичної терапії у ЕГ2 відзначено достовірно більш виражене збільшення товщини м’язів: двоголового м’яза плеча – на 49,3% (p<0,05), плечепроменевого м’яза – на 21,4% (p<0,05), прямого м’яза стегна збереженої кінцівки – на 19,5% (p<0,05), травмованої – на 65,9% (p<0,05), тоді як у ЕГ1 відповідні зміни становили 14,1%, 14,8%, 13,4% та 25,1%. Ізометрична сила згинання у ліктьовому суглобі домінуючої руки зросла на 42,6% у ЕГ2 проти 14,4% у ЕГ1 (p<0,05), сила розгинання – на 46,9% проти 17,3% (p<0,05), сила відведення у плечовому суглобі – на 34,2% проти 17,7% (p<0,05). Отримані показники у ЕГ2 достовірно наближалися до рівня контрольної групи, тоді як у ЕГ1 залишалися значно нижчими.
Висновки. Комплексна програма фізичної терапії є ефективнішою за стандартну, оскільки забезпечує достовірно більше відновлення м’язової маси та сили, що пов’язано з її багатокомпонентним впливом на процеси м’язової гіпертрофії, нейром’язової активації та сенсомоторної інтеграції з врахуванням особливостей травми.

Посилання

Leddy J.J., Haider M.N., Noble J.M., et al. Clinical Assessment of Concussion and Persistent Post-Concussive Symptoms for Neurologists. Curr Neurol Neurosci Rep. 2021. № 21(12). Р. 70. https://doi.org/10.1007/s11910-021-01159-2

Maas A.I.R., Menon D.K., Manley G.T., et al. Traumatic brain injury: progress and challenges in prevention, clinical care, and research. Lancet Neurol. 2022. №21(11). Р. 1004-1060. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(22)00309-X

Elder G.A. Update on TBI and Cognitive Impairment in Military Veterans. Curr Neurol Neurosci Rep. 2015. №15(10). Р. 68. https://doi.org/10.1007/s11910-015-0591-8

Кравченко К., Ліщук В. Посткомоційний синдром як проблема наукових досліджень у воєнний час: теоретичний огляд. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2025. №2(62). С. 25–31. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2025.62.25-31

Ткачук А., Єссельбаєва А., Аравіцька М., Должикова О., Морозенко Д., Бабкіна О., Данильченко С. Соціальні аспекти післяампутаційної реабілітації військовослужбовців. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2025. №25(4). С. 267–272. https://doi.org/10.31718/2077-1096.25.267

Kovalets R.I., Aravitska M.G, Ilnytskyi N.R. Correction of signs of astheno-vegetative syndrome, psycho-emotional state and sleep quality by means of physical therapy in military personnel with consequences of traumatic brain injury and complicated bruxism. Rehabilitation and Recreation. 2025. №19(4). Р. 19–28. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2025.19.4.2

Аравіцька М., Михайлюк І., Шеремета Л., Стовбан М., Остапяк З. Корекція функціональних ознак порушень скронево-нижньощелепного суглобу у військовослужбовців з посттравматичним стресовим розладом засобами фізичної терапії. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я. 2025. № 3(21). С. 8–14. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2025-3-1

Kim S.Y., Yeh P.H., Ollinger J.M., et al. Military-related mild traumatic brain injury: clinical characteristics, advanced neuroimaging, and molecular mechanisms. Transl Psychiatry. 2023. №13(1). Р. 289. https://doi.org/10.1038/s41398-023-02569-1

Finco M.G., Kim S., Ngo W., Menegaz R.A. A review of musculoskeletal adaptations in individuals following major lower-limb amputation. J Musculoskelet Neuronal Interact. 2022. №22(2). Р. 269-283.

Mollayeva T., Kendzerska T., Mollayeva S., et al. A systematic review of fatigue in patients with traumatic brain injury. J Head Trauma Rehabil. 2014. №29(3). Р. 215–227. https://doi.org/10.1097/HTR.0000000000000005

Gailey R.S., Roach K.E., Applegate E.B, et al. The amputee mobility predictor: an instrument to assess determinants of the lower-limb amputee's ability to ambulate. Arch Phys Med Rehabil. 2002. №83(5). Р. 613–627. https://doi.org/10.1053/apmr.2002.32309

van Velzen J.M., van Bennekom C.A., Polomski W., Slootman J.R., van der Woude L.H., Houdijk H. Physical capacity and walking ability after lower limb amputation: a systematic review. Clin Rehabil. 2006. №20(11). Р. 999–1016. https://doi.org/10.1177/0269215506070700

Knops M., Werner C.G., Scherbakov N., et al. Investigation of changes in body composition, metabolic profile and skeletal muscle functional capacity in ischemic stroke patients: the rationale and design of the Body Size in Stroke Study (BoSSS). J Cachexia Sarcopenia Muscle. 2013. №4(3). Р. 199–207. https://doi.org/10.1007/s13539-013-0103-0

Snowden T., Morrison J., Boerstra M., et al. Brain changes: aerobic exercise for traumatic brain injury rehabilitation. Front Hum Neurosci. 2023. №17. Р. 1307507. https://doi.org/10.3389/fnhum.2023.1307507

Rakaieva A.E., Aravitska M.G. Study of the effectiveness of rehabilitation intervention for the correction of symptoms of asteno-vegetative syndrome in elderly persons with the consequences of coronavirus infection. Rehabilitation and Recreation. 2024. №18(3). Р. 41–50. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2024.18.3.4

Rosario M.L.V.V., Costa P.B., da Silveira A.L.B., et al. Effects of Resistance Training in Individuals with Lower Limb Amputation: A Systematic Review. J Funct Morphol Kinesiol. 2023. №8(1). Р. 23. https://doi.org/10.3390/jfmk8010023

Young VM, Hill JR, Patrini M, Negrini S, Arienti C. Overview of Cochrane Systematic Reviews of Rehabilitation Interventions for Persons with Traumatic Brain Injury: A Mapping Synthesis. J Clin Med. 2022. №11(10). Р. 2691. https://doi.org/10.3390/jcm11102691

Escamilla-Nunez R., Michelini A., Andrysek J. Biofeedback Systems for Gait Rehabilitation of Individuals with Lower-Limb Amputation: A Systematic Review. Sensors (Basel). 2020. №20(6). Р. 1628. https://doi.org/10.3390/s20061628

Мокров К.О., Лісовський Р.Р., Макарчук Е.О., Шиманський Б.Р. Характеристика стану ходи та динамічної рівноваги поранених військовослужбовців з наслідками черепно-мозкової травми та транстібіальною ампутацією як показник ефективності програми фізичної терапії. Health & Education. 2025. №3. Р. 237–245. https://doi.org/10.32782/health-2025.3.26

Watch & learn: ActivForce tutorials. Available at: https://activforce.com/pages/video-tutorials

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-28

Номер

Розділ

Статті