КАНІСТЕРАПІЯ У НЕЙРОРЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ІНСУЛЬТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2026.1.12Ключові слова:
реабілітація, каністерапія, інсульт, депресія, рівновагаАнотація
Актуальність. Реабілітація після інсульту – це довготривалий процес відновлення втрачених функцій, який потребує тривалої стаціонарної нейрореабілітації; вона може тривати до кількох місяців та призводити до значних економічних затрат. У реабілітаційному періоді пацієнти часто мають проблеми з ходою, рівновагою, слабкістю м’язів та емоційним станом, які значно ускладнюють повсякденне життя. Дослідження показують, що 80% пацієнтів стикаються з депресією, а 60% відчувають значну втрату мотивації до реабілітації. Сильний спектр емоцій, пов'язаних із втратою надбаних навичок у пацієнтів після інсульту, може порушувати фізіологічні функції через розвиток високого рівня стресу та поганий настрій.
Метою дослідження є оцінка ефективності терапії із залученням собак у процесі нейрореабілітації, зокрема її впливу на психологічне відновлення пацієнтів після інсульту.
Матеріали та методи. Функціональний баланс визначався за шкалою рівноваги Берга; рівень депресії визначали за допомогою опитувальника депресії Бека-II, адаптованого для постінсультних пацієнтів; мотивація до реабілітації по шкалі мотивації (K- SRMS).
Результати дослідження. У дослідженні взяли участь 13 пацієнтів віком 52,4±11,3 роки, з наслідками перенесеного інсульту (постінсультний період > 6 місяців). Сеанси тривали один раз на тиждень протягом 8 тижнів. Показники ходи після каністерапії в основній групі кращі, ніж у контрольної. Досить високий і достовірно значущий показник спостерігався з індексом симетричності 86,20±6,10 порівняно з групою контролю 79,88±6,45(р<0,05); та каденцією руху – основна 107,28±10,30 проти 88,90±13,50 контрольної (р<0,05). За даними шкалами та критеріями виявили, що терапія з собаками позитивно вплинула на ментальний стан пацієнтів. Шкала мотивації до реабілітації (K- SRMS) та шкала депресії Бека-II (BDI-II) показали значно кращі статистичні дані у основної групи порівняно з контрольною.
Висновки. Терапія з тваринами не лише приносить користь конкретному пацієнту, але й може зменшити навантаження на систему охорони здоров'я за рахунок мінімізації тривалості перебування в лікарні та більш ранньої виписки.
Посилання
Ropper A. H., Samuels M. A., Klein J.P. Adams and Victor's Principles of neurology. Tenth edition. McGraw-Hill education. 2014. Р. 1427–1430.
Яворська В. О. Судинні захворювання головного мозку: посібник для сімейних лікарів. Харків: Прапор, 2003. 336с.
Principles of Neural Science / Eric R. Kandel et al. Fifth edition. New York: McGraw-Hill Medical., 2014.
Вінничук С. М. Неврологія: підручник. Київ: Здоров'я, 2008. 659с.
Сокрут В. М., Синяченко О. В., Сокрут О. П. Фізична, реабілітаційна та спортивна медицина: Нейрореабілітація. Підручник для студентів і лікарів. Краматорськ: Каштан, 2020. T.2. 340с.
Caton N., Campbell K., Brumwell T., Pratt M., Stewart L., Wong E., Zurberg T. Pups Assisting Wellness for Staff (P.A.W.S.): Evaluating the impact of canine-assisted interventions on critical care staff wellness. Healthcare Management Forum. 2021. Vol. 34 (2). Р.119–122. https://doi.org/10.1177/0840470420960162.
Cooley L. F., Barker S. B. Canine-assisted therapy as an adjunct tool in the care of the surgical patient: A literature review and opportunity for research. Alternative Therapies in Health & Medicine. 2018. Vol. 24 (3). Р.48–51.
Coakley A. B., Mahoney E. K. Creating a therapeutic and healing environment with a pet therapy program. Complementary Therapies in Clinical Practice. 2009. Vol. 15 (3). Р.141–146. https://doi.org/10.1016/j.ctcp.2009.05.004.
LaFrance C., Garcia L. J., Labreche J. The effect of a therapy dog on the communication skills of an adult with aphasia. Journal of Communication Disorders. 2007. Vol. 40 (3). Р.215–224. https://doi.org/10.1016/j.jcomdis.2006.06.010.
White G.N., Cordato D.J., O’Rourke F., Mendis R.L., Ghia D., Chan D.K.Y. Validation of the Stroke Rehabilitation Motivation Scale: A pilot study. Asian J. Gerontol. Geriatr. 2012. Vol. 7 (2). Р.80–87.
Park M., Lee J.Y., Ham Y., Oh S.W., Shin J.H. Korean Version of the Stroke Rehabilitation Motivation Scale: Reliability and Validity Evaluation. Ann. Rehabil. Med. 2020. Vol. 44 (1). Р.11-19. https://doi.org/10.5535/arm.2020.44.1.11.
Beck A. T., Steer R. A., Ball R., Ranieri W. Comparison of Beck depression inventories – IA and II in psychiatric outpatients. Journal of personality assessment. 1996. Vol. 67 (3). P.6588–597. https://doi.org/10.1207/s15327752jpa6703_13.
Alqahtani A. S, Alajam R., Eickmeyer S.M., Vardey R., Liu W. Feasibility and trend of pulmonary function in a pilot trial of aerobic walking exercise in non-ambulatory stroke survivors. Top Stroke Rehabil. 2020. Apr 27 (3). P.190-198. https://doi.org/10.1080/10749357.2019.1673590.
Pipitpukdee, J., Phantachat, W. The study of the pet robot therapy in Thai autistic children. In Proceedings of the 5th International Conference on Rehabilitation Engineering & Assistive Technology, Bangkok, Thailand, 21–23 July 2011. Р.1–4.
PDSA. PDSA Animal Wellbeing (PAW) Report 2022. 2022. Available from: https://www.pdsa.org.uk/media/12965/pdsa-paw-report-2022.pdf
Uglow L. S. The benefits of an animal-assisted intervention service to patients and staff at a children's hospital. Br J Nurs. 2019. Vol. 28 (8). Р.509-515. https://doi.org/10.12968/bjon.2019.28.8.509. PMID: 31002549.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
