РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ПІДХОДИ У ЛІКУВАННІ ОПІКОВОЇ ТРАВМИ У ДІТЕЙ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНА МОДЕЛЬ З АКЦЕНТОМ НА ЛІКУВАЛЬНІ ПОЗИЦІЇ ТА ПАТОГЕНЕЗ РОЗВИТКУ ПІСЛЯОПІКОВОГО РУБЦЯ

Анотація

Актуальність. Опікові рубцеві контрактури є основним джерелом пізньої захворюваності, особливо у дітей, які продовжують рости ще довго після загоєння опіку; вони можуть обмежувати нормальний ріст, що призводить до вторинних деформацій. Мета роботи – науково обґрунтувати та розробити лікувальні позиції в гострий період опікової хвороби, враховуючи патогенез розвитку післяопікового рубця за суворого ліжкового режиму. Матеріали та методи. За допомогою пошукових баз даних мережі Internet (PubMed, Google Schoolar, PEDro, Scopus, Web of Science) проаналізовано джерела наукової інформації та матеріалів щодо лікувальних позицій за суворого ліжкового режиму з урахуванням патогенезу розвитку післяопікових рубців. Результати дослідження. Терапія та реабілітація після опіків має передбачати таке: 1) навчання пацієнта та медичного персоналу щодо реабілітації; 2) реабілітаційну оцінку; 3) лікувальні позиції (позиціонування); 4) вправи для покращення м’язової сили, витривалості, рівноваги, координації та серцево-легеневої функції, а також профілактики тромбозу глибоких вен і пролежнів; 5) шинування для запобігання та зменшення деформації та підтримки функції суглоба; 6) фізичну терапію для сприяння загоєнню ран і контролю інфекції; 7) фізіотерапію за наявності патологічних контрактур гіпертрофічного рубця, набряків кінцівок, гострих і хронічних запалень, болю та свербінні; 8) комплексне лікування патологічних рубців, як-от пресотерапія, масаж, розтяжка, шинування; 9) ліки для полегшення таких симптомів, як біль, свербіж і порушення сну; 10) психологічну оцінку, консультування та терапію; 11) моніторинг і лікування розладів харчування та функцій органів. Висновки. Аналіз сучасної науково-методичної літератури, узагальнення досвіду провідних фахівців і результатів власних досліджень свідчать про те, що успішне відновлення дітей після термічного опіку залежить від правильного підібраних відновних заходів, особливо в період відновлення, і адекватності заходів фізичної терапії. Лікувальні позиції (позиціонування) відіграють критично важливу роль у реабілітації післяопікової травми. Це не просто пасивна міра, а активний елемент лікувального процесу.