КІНЕЗІОТЕЙПІНГ У КОМПЛЕКСНІЙ ПРОФІЛАКТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ЛАТЕРАЛЬНОГО ЕПІКОНДИЛІТУ В ТЕНІСИСТІВ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2025.2.10Ключові слова:
теніс, «лікоть тенісиста», профілактика травми ліктьового суглобаАнотація
Актуальність. Латеральний епікондиліт (тенісний лікоть) є найпоширенішою причиною болю в лікті й зазвичай спостерігається у гравців у ракеткові види спорту із зареєстрованою частотою виникнення 9–35 % та поширеністю 14–41 % серед тенісистів. Мета – систематизувати сучасні дані щодо причин та профілактики травм у підлітків (10–19 років) у тенісі, проаналізувати ефективність кінезіотейпінгу як методу зменшення больового синдрому за наявності симптомів латерального епікондиліту. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 16 підлітків (7 хлопців та 9 дівчат). Середній вік становив 13,5 ± 0,9 року, середня тривалість симптомів – 3,8 ± 1,2 місяця. Ураження спостерігалося у 12 правих і 4 лівих ліктях, що забезпечує гендерну рівність розподілу вибірки респондентів і дає змогу вважати вибірку репрезентативною. Опитування проводилося анонімно, через Google-форму, що забезпечує принцип конфіденційності дослідження. Результати показали, що обидва сеанси тейпування (КТ та СТ) значно зменшили біль під час розгинання зап’ястя з опором і силу хвата без болю. За допомогою КТ порівняно із СТ зменшення болю під час розгинання зап’ястя з опором зафіксовано середнє зниження на 2,1 бала за шкалою ВАШ із досягненням мінімально допустимого відхилення. Отримані результати підтверджують використання КТ як тимчасового лікування болю, спричиненого латеральним епікондилітом. Висновки. 1. Латеральний епікондиліт є поширеною травмою серед підлітків, які займаються тенісом. 2. Кінезіотейпування показало значущу ефективність у зменшенні больового синдрому за наявності латерального епікондиліту порівняно із симуляційним тейпуванням. 3. Метод КТ сприяє модуляції сенсорних сигналів, зменшенню навантаження на латеральний надвиросток і покращенню функціональних показників.4. Обмеження дослідження передбачають невеликий розмір вибірки, короткочасну оцінку ефектів (до 60 хвилин) і фіксоване навантаження, що не дає змоги екстраполювати результати на всі спортивні ситуації. 5. Для підтвердження довготривалої ефективності КТ та його впливу на спортивну продуктивність необхідні подальші дослідження з більшими вибірками та тривалішим періодом спостереження.
Посилання
Oosterhoff J.H.F. et al. Risk factors for musculoskeletal injuries in elite junior tennis players: a systematic review. Journal of Sports Sciences. 2018. Vol. 37 (2). P. 131–137. https://doі.org/10.1080/02640414.2018.1485620.
Chadefaux D. et al. Active tuning of stroke-induced vibrations by tennis players. Journal of Sports Sciences. 2016. P. 1–9. https://doі.org/10.1080/02640414.2016.1227868.
De Smedt T. et al. Lateral epicondylitis in tennis: update on aetiology, biomechanics and treatment. British Journal of Sports Medicine. 2007. Vol. 41 (11). P. 816–819. https://doі.org/10.1136/bjsm.2007.036723.
Kraushaar B.S., Nirschl R.P. Current concepts review – tendinosis of the elbow (tennis elbow). Clinical features and findings of histological, immunohistochemical, and electron microscopy studies. The Journal of Bone & Joint Surgery. 1999. Vol. 81 (2). P. 259–278. https://doі.org/10.2106/00004623-199902000-00014.
Fenwick S.A., Hazleman B.L., Riley G.P. The vasculature and its role in the damaged and healing tendon. Arthritis Research. 2002. Vol. 4 (4). P. 252–260. https://doі.org/10.1186/ar416.
Zeisig E., Öhberg L., Alfredson H. Extensor origin vascularity related to pain in patients with tennis elbow. Knee Surgery, Sports Traumatology, Arthroscopy. 2006. Vol. 14 (7). P. 659–663. https://doі.org/10.1007/s00167-006-0060-7.
Kelley J.D., Lombardo S.J., Pink M., Perry J., Giangarra C.E. Electromyographic and cinematographic analysis of elbow function in tennis players with lateral epicondylitis. The American Journal of Sports Medicine. 1994. Vol. 22 (3). P. 359–363. https://doі.org/10.1177/036354659402200311.
Busuttil N.A., Roberts A.H., Dunn M., Hyunh M., Middleton K.J. Perceptions and practices of accredited tennis coaches when teaching foundational grip development. Applied Sciences. 2024. Vol. 14 (16). P. 7127. https://doі.org/10.3390/app14167127.
Dong R., Su X., Li S., Ni X., Liu Y. Characteristics, relationships, and differences in muscle activity and impact load attenuation during tennis forehand stroke with different grips. Life. 2024. Vol. 14 (11). P. 1433. https://doі.org/10.3390/life14111433.
Gorce P., Jacquier-Bret J. Musculoskeletal disorder risk assessment during the tennis serve: performance and prevention. Bioengineering. 2024. Vol. 11 (10). P. 974. https://doі.org/10.3390/bioengineering11100974.
Jacquier-Bret J., Gorce P. Kinematics of the tennis serve using an optoelectronic motion capture system: are there correlations between joint angles and racket velocity? Sensors. 2024. Vol. 24 (11). P. 3292. https://doі.org/10.3390/s24113292.
Горошко В. І., Москалець В. О., Соловйов Є. Реабілітаційні методики масажу і тейпування у футболі. Реабілі- таційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & Recreation). 2023. № 13. С. 35–41. https://doі.org/10.32782/2522–1795.2022.13.4.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.







