ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ У ФОРМУВАННІ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО МАРШРУТУ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ З ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ: ПУЛЬМОНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2025.2.7Ключові слова:
МКФ, фізична терапія, реабілітаційний маршрут, постковідний синдром, реабілітаційний менеджмент, пульмонологія, доказова практикаАнотація
Актуальність. Постковідний синдром є мультисистемним станом, який характеризується наявністю симптомів, які зберігаються понад 12 тижнів після перенесеної гострої фази COVID-19. Серед найпоширеніших ускладнень – порушення з боку дихальної системи, що суттєво знижують якість життя пацієнтів. В умовах зростання кількості осіб із затяжними наслідками інфекції постає потреба у впровадженні ефективних інструментів для комплексної оцінки функціонального стану пацієнтів та планування їх реабілітаційного супроводу. Мета роботи – обґрунтувати доцільність використання Міжнародної класифікації функціонування (МКФ) як інструменту формування індивідуального реабілітаційного маршруту для пацієнтів з постковідним синдромом із переважним ураженням органів дихання. Матеріали та методи. Проведено бібліосемантичний аналіз літературних джерел, висвітлених у базах Scopus, Web of Sciense, PabMed, Google Scholar, щодо оцінки функціонального стану пацієнтів з постковідним синдромом і формування реабілітаційного маршруту на основі компонентів МКФ. Результати дослідження. Застосування МКФ дало змогу структуровано оцінити фізичні, психологічні та соціальні аспекти порушень життєдіяльності у пацієнтів із постковідним синдромом. Найбільш значущі обмеження виявлено в категоріях: дихання (b440), переносимість фізичного навантаження (b455), а також у сфері повсякденної активності (d450, d455). Побудований реабілітаційний маршрут враховував індивідуальні обмеження пацієнтів, що дало змогу підвищити ефективність відновлення функції дихання та покращити якість життя пацієнтів. Висновки. Використання МКФ як основи для формування реабілітаційного маршруту у пацієнтів із постковідним синдромом забезпечує цілісний підхід до оцінки функціонального стану. Такий підхід сприяє персоналізації реабілітаційних програм і підвищенню їх ефективності, особливо в пульмонологічному контексті.
Посилання
Subramanian S., Niranjan S. J., Bhatnagar T., Radhakrishnan V., Singh N. S., Jeyaseelan L. Long COVID: a review of the pathogenesis and therapeutic strategies. Rev. Med. Virol. 2021. Vol. 31 (5). P. e2218. https://doi.org/10.1002/rmv.2218.
Davis H.E., McCorkell L., Vogel J.M., Topol E.J. Long COVID: major findings, mechanisms and recommendations. Nat. Rev. Microbiol. 2023. Vol. 21 (3). P. 133–146. https://doi.org/10.1038/s41579-022-00846-2.
Mazza M.G., De Lorenzo R., Bartoli M., Marchi G., Morelli N., Fiammetta M. Anxiety and depression in long COVID: a systematic review and meta-analysis. J. Neurol. 2021. Vol. 268 (10). P. 3182–3194. https://doi.org/10.1007/s00415-021-10475-z.
Taquet M., Dercon Q., Luciano S., Geddes J.R., Husain M., Harrison P.J. Incidence, co-occurrence, and evolution of long COVID features: a 6-month retrospective cohort study of 273,618 survivors of COVID-19. PLoS Med. 2021. Vol. 18 (9). P. e1003773. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1003773.
Ladds E.W., Rushforth A., Wieringa S., Taylor R.R., Rayan D., Haque S. Persistent symptoms after COVID-19: qualitative study of 114 “long COVID” patients and draft investigation protocol. BMC Health Serv. Res. 2021. Vol. 21 (1). P. 1–12. https://doi.org/10.1186/s12913-020-06001-y.
Garin O., Jürgensen S., Weber H.U., Nolan M. The International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF) in rehabilitation: a scoping review. J. Rehabil. Med. 2021. Vol. 53 (1). P. jrm00135. https://doi.org/10.2340/16501977-2778.
Finger M.E., Selb M., De Bie R.A., Escorpizo R., Stucki G. The ICF Core Sets for persons with chronic conditions: a systematic review. BMC Health Serv. Res. 2022. Vol. 22 (1). P. 1–13. https://doi.org/10.1186/s12913-022-07554-4.
Kennedy C.D. Using the ICF to guide rehabilitation interventions for individuals with neurological conditions. Brain Sci. 2023. Vol. 13 (5). P. 791. https://doi.org/10.3390/brainsci13050791.
Khan F. Mapping long COVID manifestations to the International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF): a systematic review protocol. BMJ Open. 2022. Vol. 12 (3). P. e058873. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2021-058873.
Escorpizo R., Li J., Kennedy C.D. Application of the International Classification of Functioning, Disability and Health (ICF) in individuals with post-COVID-19 condition: a scoping review. Disabil. Rehabil. 2023. Vol. 45 (7). P. 1117– 1127. https://doi.org/10.1080/09638288.2022.2055160.
Leonardi M., Lee H., Kostanjsek N., Fornari A., Raggi A., Martinuzzi A., Kraus de Camargo O. 20 years of ICF– international classification of functioning, disability and health: uses and applications around the world. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022. Vol. 19 (18). P. 11321. https://doi.org/10.3390/ijerph191811321.
Bileviciute-Ljungar I., Norrefalk J. R., Borg K. Improved Functioning and Activity According to the International Classification of Functioning and Disability after Multidisciplinary Telerehabilitation for Post-COVID-19 Condition – A Randomized Control Study. J. Clin. Med. 2024. Vol. 13 (4). P. 970. https://doi.org/10.3390/jcm13040970.
Jones M.G., Clarke P.J., Meshesha H.S., Mulhorn K.A., Traci M.A., Nieuwenhuijsen E.R. COVID-19, disability, and the international classification of functioning, disability and health: a scoping review of early-stage pandemic response. AJPM Focus. 2024. Vol. 3 (1). P. 100152. https://doi.org/10.1016/j.focus.2023.100152.
Olezene C.S., Hansen E., Steere H.K., Giacino J.T., Polich G.R., Borg-Stein J., Schneider J.C. Functional outcomes in the inpatient rehabilitation setting following severe COVID-19 infection. PLoS One. 2021. Vol. 16 (3). P. e0248824. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0248824.
Hockele L.F., Sachet Affonso J.V., Rossi D., Eibel B. Pulmonary and functional rehabilitation improves functional capacity, pulmonary function and respiratory muscle strength in post COVID-19 patients: pilot clinical trial. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022. Vol. 19 (22). P. 14899. https://doi.org/10.3390/ijerph192214899.
Oliveira Almeida K., Nogueira Alves I.G., de Queiroz R.S., de Castro M.R., Gomes V.A., Santos Fontoura F.C., Neto M.G. A systematic review on physical function, activities of daily living and health-related quality of life in COVID-19 survivors. Chronic Illn. 2023. Vol. 19 (2). P. 279–303. https://doi.org/10.1177/17423953221086968.
Sirayder U., Inal-Ince D., Kepenek-Varol B., Acik C. Long-term characteristics of severe COVID-19: respiratory function, functional capacity, and quality of life. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022. Vol. 19 (10). P. 6304. https://doi.org/10.3390/ijerph19106304.
Fugazzaro S., Contri A., Esseroukh O., Kaleci S., Croci S., Massari M., Costi S. Rehabilitation interventions for post-acute COVID-19 syndrome: a systematic review. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022. Vol. 19 (9). P. 5185. https://doi.org/10.3390/ijerph19095185.
Ceravolo M.G., Andrenelli E., Arienti C., Cote P., de Sire A., Iannicelli V., Negrini S. Rehabilitation and COVID-19: rapid living systematic review by Cochrane Rehabilitation Field-Update as of June 30th, 2021. Eur. J. Phys. Rehabil. Med. 2021. Vol. 57 (5). P. 850–857. https://doi.org/10.23736/S1973-9087.21.06870-2.
Lebrasseur A., Fortin-Bédard N., Lettre J., Bussières E.L., Best K., Boucher N., Routhier F. Impact of COVID-19 on people with physical disabilities: a rapid review. Disabil. Health J. 2021. Vol. 14 (1). P. 101014. https://doi.org/10.1016/j.dhjo.2020.101014.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
