ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ПІСЛЯ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ В РАННЬОМУ ВІДНОВНОМУ ПЕРІОДІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2025.1.26Ключові слова:
10-метровий тест ходи, шкала Бартел, інсульт, фізична терапіяАнотація
Актуальність. Судинні захворювання головного мозку, серед яких інсульт, останніми роками є в списку найважливіших медико-соціальних проблем, оскільки завдають суспільству великого економічного збитку, ставши причиною тривалої інвалідності та смертності Мета роботи – проаналізувати якість програм фізичної терапії для пацієнтів з різною тяжкістю інсульту та обґрунтувати їх вплив на відновлення функціональності. Матеріали та методи. Для обстеження були використанні наступні тести і шкали: шкала Бартел, 10-метровий тест ходи. Статистичну обробку результатів здійснювали в статистичному пакеті MedStat. У всіх випадках за критичний рівень значущості приймалося значення 0,05. Дослідження було проведено в ГO «Реабілітаційний комплекс Агапе Україна». У дослідженні взяли участь 20 пацієнтів, із яких 8 чоловіків та 12 жінок, віком від 50 до70 років. Всі пацієнти перенесли ішемічний інсульт: з ураженням правої / лівої сторони тіла. Реабілітація тривала від 2 до 6 тижнів. Заняття з пацієнтами проводилися 3 рази на день 5 разів на тиждень, тривалістю по 50 хв. Результати дослідження. У значеннях показників 10-ти метрового тесту ходи в ранньому періоді реабілітації пацієнтів-чоловіків з ураженням лівої півкулі головного мозку в порівнянні з початковим обстеженням спостерігалось очевидне покращення. В кінцевих результатах спостерігались значення 80% від норми у порівнянні з початковими 60%, але статистично значимої відмінності в показниках ми не отримали. Натомість в групі чоловіків з ураженням правої півкулі головного мозку значення відрізнялися на рівні p˂0,05. Від початку проведення терапевтичних втручань (46% від норми) було досягнуто високих результатів, що відповідали нормальній ході без порушень, показник становив 99% від норми. У групі пацієнтів-жінок з ураженням лівої півкулі головного мозку значення 10-метрового тесту відрізнялися на рівні значущості p˂0,05. Результат тесту покращився від 30% від норми до 58%. У групі пацієнток з ураженням правої півкулі головного мозку був досягнутий результат лише до 39% від норми в порівнянні з початковими значеннями (20% від норми). Після проведення дослідження було встановлено, що рання фізична терапія позитивно впливає на відновлення функціональної мобільності.Найвищих результатів за шкалою Бартел (90–100 балів) досягнули 8 людей з 20. Статистично доведено, що є значна різниця між функціональним станом на час поступлення та на час виписки. Більшість учасників дослідження продемонстрували прогрес у важливих аспектах функціонування під час відновного періоду. Висновки. Рання реабілітація ефективно впливає на відновлення функції ходи, загального функціонального стану та збільшення м’язової сили верхніх та нижніх кінцівок у пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт.
Посилання
Віндюк П.А., Сапа-Пушкар Л.О. Використання комплексу фізичної реабілітації після перенесеного ішемічного інсульту. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2019. №11. С. 31–34. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Nchnpu_015_2019_11_8
Закаляк Н., Ошієвський Р. Роль фізичних терапевтів у відновленні після інсульту. Матеріали XIІ-ї Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток сучасної освіти і науки: результати, проблеми, перспективи». Конін-Ужгород-Перемишль: Посвіт, 2022. С. 182–184. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/45100/1/Rozwoj_22.04.2022_zbirnyk.pdf
Malik A.N., Tariq H., Afridi A., Rathore F.A. Technological advancements in stroke rehabilitation. J Pak Med Assoc. 2022 Aug. 72(8). P. 1672–1674. https://doi.org/10.47391/JPMA.22-90.
Родін В.О., Ананьєва, Т. Г. Фізична реабілітація хворих після ішемічного інсульту на більш ранніх термінах відновлення. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2011. №1. С. 92–95.
Віничук С.М., Прокопів М.М., Черенько Т.М. Пошук нових підходів до лікування гострого ішемічного інсульту. Український неврологічний журнал. 2010. № 1 (14). С. 3–10.
Василенко, Є., Ярош О., Остапенко Л. Інсульт: сучасні погляди на проблему. Вісник національної академії наук України. 2007. №5. С. 29–34. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2007_5_5
Kwok A., Cheung D., Gordon M., Mudryk E., Manns P.J. Patient and therapist perspectives on physical therapy outcome measures and engagement after stroke: A case study. Physiother Theory Pract. 2023. №39. P. 12. https://doi.org/ 10.1080/09593985.2022.2092801.
Port I.G., Wevers L.E., Lindeman E., Kwakkel G. Effects of circuit training as alternative to usual physiotherapy after stroke: andomized controlled trial. BMJ. 2012. №344. e2672. https://doi.org/10.1136/bmj.e2672.
Vostry M, Fischer S., Cmorej P.C., Nesvadba M., Peran D., Sin R. Combined Therapy for Patients after Ischemic Stroke as a Support of Social Adaptability. Neuro Endocrinol Lett. 2019. №40(7-8). P. 329–332. PMID: 32304370
Wu W.X., Zhou C.Y., Wang Z.W. et al. Effect of Early and Intensive Rehabilitation after Ischemic Stroke on Functional Recovery of the Lower Limbs: A Pilot, Randomized Trial. J Stroke Cerebrovasc Dis. 2020. №29(5). P. 49. https://doi.org/10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2020.104649.
Duncan P.W., Sullivan K.J., Behrman A.L. et al. Body-weight-supported treadmill rehabilitation after stroke. N Engl J Med. 2011. №364(21). P. 26–36. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1010790.
Knecht S., Hesse S., Oster P. Rehabilitation after stroke. Deutsch Arztebl Int. 2011. №108(36). P. 600–606. https://doi.org/10.3238/arztebl.2011.0600
Hоyer E., Opheim A., Moe-Nilssen R., Strand L.I. Community living after in-hospital specialized rehabilitation in patients with severe disability after stroke: a long-term follow-up after a randomized controlled trial. Disabil Rehabil. 2023. №45(11). P. 22–29. https://doi.org/10.1080/09638288.2022.2076934.
Roman N.A., Miclaus R.S., Nicolau C., Sechel G. Customized Manual Muscle Testing for Post-Stroke Upper Extremity Assessment. Brain Sci. 2022. №12(4). P. 457. https://doi.org/10.3390/brainsci12040457.
Saso A., Moe-Nilssen R., Gunnes M., Askim T. Responsiveness of the Berg Balance Scale in patients early after stroke. Physiother Theory Pract. 2016. №32(4). P. 251–261. https://doi.org/10.3109/09593985.2016.1138347.
Simon P.J., Valerie М., Pomeroy W., Jasmine S., Gottfried S. M., Tulasi G., Sharon J.R. Philip. Does Stroke Location Predict Walk Speed Response to Gait Rehabilitation. Human Brain Mapping. 2016. № 37. P. 32–38. https://doi.org/10.1002/hbm.23059.
Супрунюк С. Ю., Усова О. В. Важливість реабілітації післяінсультних пацієнтів у ранньому відновному періоді. Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень : матеріали ХVІІ Міжнародної наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих учених, м. Луцьк, 16–17 трав. 2023 р. / ВНУ ім. Лесі Українки, Луцьк, 2023. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM). С. 685. Обсяг даних 9,38 Мб.
Супрунюк С., Усова О. Особливості ускладнення, наслідків та функціональних очікувань при інсульті. Сучасні оздоровчо-реабілітаційні технології : матеріали V Регіональної наук.-практ. конф. молодих учених, м. Луцьк, 11–13 груд. 2023 р. / ВНУ ім. Лесі Українки, каф. фіз. терапії та ерготерапії ; редкол.: О. Я. Андрійчук [та ін.]. Луцьк, 2023. Вип. 14. С. 57–58.
Супрунюк C. Ю. Фізична терапія після ішемічного інсульту в ранньому відновному періоді. Кваліфікаційна робота магістра. Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2023. 65 с. URL: https://drive.google.com/file/d/1yPXd8fDKQGdCe8m8yjQ6LWgUvmm-8KRz/view?usp=drivesdk
