ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ЯК КОМПОНЕНТ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДОПОМОГИ В РАЗІ ІНСУЛЬТУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2025.1.25Ключові слова:
інсульт, фізична терапія, гострий реабілітаційний період, рання мобілізація пацієнтаАнотація
Актуальність. Інсульт є однією з основних причин смертності та втрати працездатності в усьому світі. Реабілітація після інсульту спрямована на мінімізацію наслідків та сприяння незалежності людей і потенційне відновлення функціонування.Мета: теоретичний аналіз ефективності застосування фізичної терапії в реабілітації пацієнтів після перенесеного інсульту. Матеріали та методи. Аналіз та систематизація теоретичних даних щодо особливостей впливу втручань фізичної терапії на відновлення втрачених рухових функцій та запобігання ускладненням після інсульту. Результати дослідження. У статті описано широкий спектр втручань, заснованих на порушеннях, обмеженнях активності з метою відновлення на різних стадіях інсульту. Ця стаття зосереджена на підходах реабілітації, зокрема фізичної терапії після інсульту, щоб дати можливість людині з порушенням, пов’язаним з інсультом, досягти свого оптимального фізичного, когнітивного, емоційного, комунікативного та соціального функціонального рівня. Реабілітаційні втручання надають у таких умовах, як: невідкладна стаціонарна допомога або підгостра допомога; стаціонарні реабілітаційні відділення на загальних або змішаних реабілітаційних відділеннях; в амбулаторних або громадських установах, як-от амбулаторії, денні клініки та центри відпочинку; послуги на дому, як-от послуги ранньої виписки з підтримкою та реабілітація вдома.Висновки. У статті розглядається ефективність реабілітаційних втручань з фізичної терапії залежно від періоду реабілітації після інсульту. Фізичний стан пацієнта та період після інсульту не повністю відображає тяжкість його порушення. Однак, установивши рекомендації на основі періоду, можна запропонувати постінсультний догляд, який підходить кожному пацієнту. Тому в дослідженні зроблено спробу проаналізувати програму реабілітації для тих, хто переніс інсульт, і забезпечити відповідні втручання відповідно до фізичного стану пацієнта.
Посилання
Jauch E. C., Saver J. L., Adams H. P., Jr, Bruno A., Connors J. J., Demaerschalk B. M. American Heart Association Stroke Council, Council on Cardiovascular Nursing, Council on Peripheral Vascular Disease, & Council on Clinical Cardiology. Guidelines for the early management of patients with acute ischemic stroke: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association /American Stroke Association. Stroke. 2013. Vol. 44(3), P. 870–947. URL: https://doi.org/10.1161/STR.0b013e318284056a.
Powers W. J., Rabinstein A. A., Ackerson T., Adeoye O. M., Bambakidis., Tirschwell D. L. Guidelines for the Early Management of Patients With Acute Ischemic Stroke: 2019. Update to the 2018 Guidelines for the Early Management of Acute Ischemic Stroke: A Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke. 2019. Vol. 50(12), P. 344–e418. URL: https://doi.org/10.1161/STR.000000000 0000211.
Saunders D. H., Sanderson M., Hayes S., Johnson L., Kramer S., Carter D. D., Jarvis H., Brazzelli M., Mead G. E. Physical fitness training for stroke patients. The Cochrane database of systematic reviews. 2020. Vol. 3(3). CD003316. URL: https://doi.org/10.1002/14651858.CD003316.pub7.
Park J.E. Identifying Nursing Interventions Captured in Patients with Stroke by Korean Nursing Students: Nursing Interventions Classification Study. J. Korean Gerontol. Nurs. 2023. Vol. 25(1). P. 69–75. URL: https://doi.org/10.17079/jkgn.
Langton-Frost N., Orient S., Adeyemo J., Bahouth M. N., Daley K., Ye B., Lavezza A., Pruski A. Development and Implementation of a New Model of Care for Patients With Stroke, Acute Hospital Rehabilitation Intensive SErvices: Leveraging a Multidisciplinary Rehabilitation Team. American journal of physical medicine & rehabilitation. 2023. Vol. 102(2S Suppl 1), P. 13–18. URL: https://doi.org/10.1097/PHM.0000000000002132.
Soleimani M., Ghazisaeedi M., Heydari S. The efficacy of virtual reality for upper limb rehabilitation in stroke patients: a systematic review and meta-analysis. BMC medical informatics and decision making. 2024. Vol. 24(1), P. 135. URL: https://doi.org/10.1186/s12911-024-02534-y.
Hazelton C., Todhunter-Brown A., Campbell P., Thomson K., Nicolson D. J., McGill K., Chung C. S., Dorris L., Gillespie D. C., Hunter S. M., Williams L. J., Brady M. C. Interventions for people with perceptual disorders after stroke: the Pioneer scoping review, Cochrane systematic review and priority setting project. Health technology assessment (Winchester, England), 2024. Vol. 28(69). P 1–141. URL: https://doi.org/10.3310/WGJT3471.
Avert Trial Collaboration group 2015. Efficacy and safety of very early mobilisation with in 24 h of stroke onset: a randomised controlled trial. Lancet (London, England), 386(9988), P. 46–55. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(15)60690-0.
Veerbeek J. M., van Wegen E., van Peppen R., van der Wees P. J., Hendriks E., Rietberg M., Kwakkel G. What is the evidence for physical therapy poststroke? A systematic review and meta-analysis. Plo S one. 2014. Vol. 9(2), e87987. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0087987.
The Australian and New Zealand Clinical Guidelines for Stroke Management are living guidelines, updated as new evidence emerges. They supersede the 2017 Clinical Guidelines. URL: https://informme.org.au/ guidelines/living-clinical- guidelines-for-stroke-management.
Belagaje S. R. Stroke Rehabilitation. Continuum (Minneapolis, Minn.), 2017. Vol. 23(1), Cerebrovascular Disease), P. 238–253. URL: https://doi.org/ 10.1212/CON.0000000000000423.
O’Dell M. W. Stroke Rehabilitation and Motor Recovery. Continuum (Minneapolis, Minn.), 2023. Vol. 29(2), P. 605–627.URL: https://doi.org/ 10.1212/CON.0000000000001218.
