ЕНДОТЕЛІАЛЬНА ДИСФУНКЦІЯ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ В РОЗВИТКУ ГЕСТАЦІЙНОГО ДІАБЕТУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2025.1.15Ключові слова:
вагітність, гестаційний діабет, ендотеліальна дисфункція, монооксид азоту, ендотелін-1Анотація
Актуальність Гестаційний діабет (далі – ГД) – це порушення вуглеводного обміну, яке вперше діагностується під час вагітності й зазвичай зникає після пологів. Частота ГД варіюється залежно від популяції, критеріїв діагностики та факторів ризику. За критеріями ВООЗ та IADPSG (International Association of Diabetes and Pregnancy Study Groups), поширеність може сягати 10–18 %. В Україні та країнах Європи цей показник становить 5–12 %.Останніми роками є актуальним дослідження взаємозв’язку гестаційного діабету з ендотеліальною дисфункцією, що дасть змогу покращити менеджмент цієї патології. Мета – провести комплексний аналіз та узагальнити літературні джерела для виявлення основних механізмів розвитку гестаційного діабету за умов ендотеліальної дисфункції. Матеріали і методи. Було проведено систематичний пошук літератури в базах даних. Дані були згруповані за тематичними напрямками для подальшого аналізу та узагальнення сучасного стану знань.Результати. Високий рівень глюкози в крові спричиняє підвищене утворення вільних радикалів, що пошкоджують ендотелій і зменшують синтез оксиду азоту (NO) як ключового фактору судинного розслаблення. За ГД розвивається резистентність до інсуліну, що порушує його здатність стимулювати продукцію NO, підсилюючи вазоконстрикцію та ендотеліальну дисфункцію. Дослідження показують, що ET-1 може сприяти розвитку інсулінорезистентності, що є ключовим патогенетичним механізмом гестаційного діабету. Запалення та активація прозапальних цитокінів. У жінок із ГД відзначається підвищений рівень прозапальних факторів (IL-6, TNF-α), що сприяє пошкодженню ендотелію та розвитку судинної дисфункції. Висновок. Так, гестаційний діабет не лише підвищує ризик ускладнень під час вагітності, а й має довгострокові наслідки, які пов’язані з ендотеліальною функцією. Ця нагальна проблема має вагоме клінічне значення та потребує всебічного, поглибленого дослідження для кращого розуміння її патогенетичних механізмів і можливих терапевтичних підходів.
Посилання
American Diabetes Association Professional Practice Committee. Classification and Diagnosis of Diabetes: Standards of Medical Care in Diabetes. Diabetes care. 2022. Т. 45, № 1. С. S17–S38.
Kautzky-Willer A., Winhofer Y., Kiss H., Falcone V., Berger A., Lechleitner M. Gestationsdiabetes (GDM). Wien Klin Wochenschr. 2023. Т. 135, № 1. С. 115–128.
Авраменко Т.В., Мелліна І.М., Бикова Л.М. Гестаційний діабет: надання медичної допомоги під час вагітності. Медичні аспекти здоров’я жінки. 2019. № 6 (127). С. 5–13.
Krüger-Genge A., Block A., Franke R.P., Jung F. Vascular Endothelial Cell Biology: An Update . Int J Mol Sci. 2019. Т. 20, № 18. С. 4411–33.
Марунич Р. Ю., Горницька О. В., Гудзенко А. В., Сальник О. О., Грабовський О. О., Березницький Г. К., Макогоненко Є. М. Роль ендотелію в регуляції агрегатного стану крові в нормі, при атеросклерозі та артеріальній гіпертензії. Фізіол. журн. 2021. Т. 67, № 3.
Kitchens C.S., Konkle B.A., Kessler C.M. Consultative hemostasis and thrombosis. 3rd ed. Philadelphia: Elsevier/ Saunders. 2013. 840 с.
Vita J.A., Keaney J.F. Endothelial function. Circulation. 2011. Т. 124, № 25. С. 906–12.
Dignat-George F., Boulanger C.M. The many faces of endothelial microparticles. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2011. Т. 31, № 1. С. 27–33.
Khan A. A., Thomas G. N., Lip G. Y. H., Shantsila A. Endothelial function in patients with atrial fibrillation. Annals of Medicine. 2020. Т. 52, № 1–2. С. 1–11. DOI:10.1080/07853890.2019.1711158.
Атаман О. В. Патофізіологія: у 2-х т. Вінниця : Нова книга, 2018. URL: nk.in.ua/pdf/1621.pdf
Шевчук В. Г., Мороз В. М., Белан С. М. та ін. Фізіологія. Вінниця : Нова книга, 2012. URL: chmnu.edu.ua/wp content/uploads/2016/07/za-red.-V.G.SHevchuka-Fiziologiya.pdf
Chhabra N. Endothelial dysfunction – A predictor of atherosclerosis. Internet Journal of Medical Update. 2009. Т. 4, № 1. С. 33–41. URL: http://www.geocities.com/agnihotrimed
Dubyk L. V., Yuzko O. M., Chernetska N. V., Kolotylo T. R. Early pregnancy and endothelial dysfunction. Wiadomości Lekarskie. 2020. Т. LXXIII, № 4. С. 743–745.
Madonna R., De Caterina R. Cellular and molecular mechanisms of vascular injury in diabetes. Part I: Pathways of vascular disease in diabetes. Vasc Pharmacol. 2011. Т. 54. С. 68–74.
Марунич Р. Ю., Горницька О. В., Гудзенко А. В., Сальник О. О., Грабовський О. О., Березницький Г. К., Макогоненко Є. М. Роль ендотелію в регуляції агрегатного стану крові в нормі, при атеросклерозі та артеріальній гіпертензії. Фізіол. журн. 2021. Т. 67, № 3. С. 87–99.
Дубик Л. В. Роль системи гемостазу у патогенезі репродуктивних втрат. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2019. № 1. С. 81–84.
Colbert J.F., Schmidt E.P. Endothelial and microcirculatory function and dysfunction in sepsis. Clin Chest Med. 2016. Т. 37, № 2. С. 263–75.
Plows J.F., Stanley J.L., Baker P.N., Reynolds C.M., Vickers M.H. The Pathophysiology of Gestational Diabetes Mellitus. Int J Mol Sci. 2018. Т. 19, № 11. С. 3342.
Faber D.R., de Groot P.G., Visseren F.L. Role of adipose tissue in haemostasis, coagulation and fibrinolysis. Obesity Rev. 2009. Т. 10. С. 554–63.
Carcamo-Orive I., Huang N.F., Quertermous T., Knowles J.W. Induced pluripotent stem cell derived endothelial cells in insulin resistance and metabolic syndrome. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2017. Т. 37, № 11. С. 2038–42.
Ristovska E.C., Genadieva-Dimitrova M., Todorovska B., et al. The Role of Endothelial Dysfunction in the Pathogenesis of Pregnancy-Related Pathological Conditions: A Review. Pril (Makedon Akad Nauk Umet Odd Med Nauki). 2023. 44(2). p. 113–137.
Plows J. F., Stanley J. L., Baker P. N., Reynolds C. M., Vickers M. H. The Pathophysiology of Gestational Diabetes Mellitus. International Journal of Molecular Sciences, 2018. 19(11). 3342.
He Y., Wu N. Progress in research on gestational diabetes mellitus and endothelial dysfunction markers. Diabetes Metab Syndr Obes. 2021. 14. P. 983–999. https://doi.org/10.2147/DMSO.S295737
Malyszko J., Tymcio J. Thrombin activatable fibrinolysis inhibitor and other hemostatic parameters in patients with essential arterial hypertension. Pol Arch Med Wewn. 2008. 118(1–2). P. 36–41.
Zhang X., Halvorsen K., Zhang C.Z., Wong W.P., Springer T.A. Mechanoenzymatic cleavage of the ultralarge vascular protein von Willebrand factor. Science. 2009. 324(5932). P. 1330–1334. doi:10.1126/science.1170905
Zhao L.L., Yang X.Q. Expression and correlation of TNF-α and VCAM-1 in gestational diabetes mellitus. J Med Res. 2019. 48(04). P. 78–82.
Zhu T.S., Huang D.P. Diagnostic value of combined detection of HbA1c, GA and vascular endothelial injury biomarkers for gestational diabetes mellitus. Clin Med Eng. 2017. 24(04). 527–528.
