ЛІКУВАННЯ ТЕНДИНОПАТІЇ АХІЛЛОВОГО СУХОЖИЛЛЯ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

Анотація

Мета дослідження – проаналізувати ефективність впливу розробленого нами комплексу ексцентричних та ізометричних вправ при комплексному лікуванні тендинопатії ахіллового сухожилля. Матеріали та методи. Ахіллове сухожилля – волокнистий сполучнотканинний тяж, утворений у результаті злиття сухожилків литкового й камбалоподібного м’язів і прикріплений до п’яткової кістки. Тендинопатія ахіллового сухожилля – це хронічне прогресуюче захворювання внаслідок поступової акумуляції травматичних, запальних і дистрофічно-дегенеративних уражень, які призводять до анатомічних, структурних і функціональних змін. У вітчизняній і світовій літературі запропоновано різноманітні способи лікування тендинопатії, однак загальноприйнятої методики немає, способи лікування постійно змінюється. Наприклад, із недавніх пір істотно змінилася тенденція використання фізичної терапії при тендинопатії ахіллового сухожилля, а саме: від тривалої іммобілізації з виключно щадним поводженням з ураженим тканинами до раннього навантаження м’язово-сухожильного комплексу спеціальними ексцентричними й ізометричними вправами. Як це на перший погляд не парадоксально, але на твердження фахівців, не іммобілізація і спокій відновлюють дистрофічно змінені тканини при тендинопатії, а легкі спеціальні фізичні навантаження, спрямовані на поступове, повільне й щадне розтягування литкових м’язів та ахіллового сухожилля. Ефективність відновлення ураженого тендинопатією ахіллового сухожилля за допомогою ексцентричної та ізометричної гімнастики стало метою проведення педагогічного експерименту. У ньому добровільно взяли участь 22 пацієнти, які були поділені на 2 рівноцінні групи – основну й контрольну – по 11 учасників. Для проведення експерименту ми розробили комплекс ексцентричних та ізометричних вправ, спрямованих на розслаблення перевтомлених і напружених задніх м’язів ураженої гомілки й ахіллового сухожилля. Експеримент тривав півтора місяці (6 тижнів). Різниця в лікуванні пацієнтів основної групи полягала в тому, що вони відразу почали займатися розробленою нами фізичною гімнастикою на додаток до базового лікування в лікувальному закладі (Рівненська міська поліклініка № 1), яке отримували пацієнти обох груп. На заключному етапі експерименту досліджено інтенсивність больових проявів в ураженому ахілловому сухожиллі (за візуально-аналоговою шкалою болю) після помірних фізичних навантажень за двома тестами: 1. Після півторакілометрової ходьби середнім темпом; 2. Після стрибкового тесту на 10 см у висоту (30 стрибків на одній ураженій нозі протягом 15 секунд – 2 стрибки за секунду). Проаналізуємо лише крайні показники – повна відсутність болю (0 балів) і наявність інтенсивного болю (7–8 балів). Отримано такі результати: повна відсутність болю в ахілловому сухожиллі після півторакілометрової ходьби в пацієнтів основної групи була на 27,3% меншою (9,1% проти 36,7%), ніж у пацієнтів контрольної групи; відсутність болю після стрибкового тесту також виявилася в основній групі на 27,3% меншою (0% проти 27,3%). Під час аналізу появи інтенсивного болю (7–8 балів) після проведення зазначених тестів отримані такі результати: після дозованої ходьби біль в ахілловому сухожиллі в пацієнтів основної групи на 18,2% є меншим (0% проти 18,2%), а після стрибкового тесту – на 9,1% (9,1% проти на 18,2%), ніж у контрольної. Висновки. Застосування розслаблювальної фізичної терапії в складі комплексного лікування тендинопатії ахіллового сухожилля, а саме ексцентричних та ізометричних вправ, позитивно впливає на відновлення місцевих і загальних функціональних порушень сухожилля, викликаних захворюванням.