ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ДІТЕЙ НА COVID-19 У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ У 2020–2022 РОКАХ І РОЛЬ ХАРЧУВАННЯ У ВІДНОВЛЕННІ ЇХНЬОГО ЗДОРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.32782/pub.health.2024.2.9Ключові слова:
діти, COVID-19, здоров’я, реабілітація, харчуванняАнотація
Актуальність. Захворювання на COVID-19 реєструється серед дітей у різному віці, питома вага дітей у 2020–2022 роках коливалася у світі від 2% до 12% від загальної кількості хворих, що робить актуальним пошук і популяризацію методів, які дадуть змогу зменшити негативний вплив і покращити здоров’я дитячого населення. Мета – дослідити рівні захворюваності на COVID-19 серед дітей Полтавської області протягом 2020–2022 років і з’ясувати роль харчування у відновленні їхнього здоров’я. Матеріали та методи. Методи: бібліосемантичний, епідеміологічний, статистичний, аналітичний. Матеріали: аналітичні довідки Полтавського обласного центру контролю та профілактики хвороб «Аналіз захворюваності на небезпечні інфекції, проведення профілактичних та протиепідемічних заходів з інфекційних та паразитарних захворювань по Полтавській області» за 2020–2022 роки, літературні джерела й інтернет-ресурси за тематикою дослідження. Результати дослідження. У 2020–2022 роках у Полтавській області серед дітей було зареєстровано випадків захворювання на COVID-19: у 2020 – 871 (390 на 100 тис.), у 2021 – 5589 (2060 на 100 тис.), у 2022 – 6824 (2980 на 100 тис.), що становило, відповідно, 3%, 5% і 9% від загальної кількості випадків, найбільший показник захворюваності в усі роки був у віці 15–17 років. Важливим фактором одужання дітей після COVID-19 є реабілітація. Реабілітація після інфекційного захворювання – це детоксикація, контроль запальних процесів, харчування, водного балансу та сну. Підвищення імунітету, у тому числі на клітинному рівні, значною мірою визначається достатнім умістом у раціоні білково-енергетичної компоненти, омега-3 поліненасичених жирних кислот, вітамінів і мінералів, особливо таких, що визначаються антиоксидантними властивостями та сприяють їх засвоєнню, таких як ретинол, кальциферол, токоферол, аскорбінова кислота, рутин, цинк, селен, залізо, магній, мідь тощо, тобто забезпечення організму підвищеною кількістю даних субстратів і нутрієнтів, що як сприятимуть ефективному функціонуванню імунної системи, так і матимуть протизапальну дію. Зміна складу харчування є необхідним складником як відновлення здоров’я дитини після захворювання, так і її гармонійного розвитку. Тому інформування щодо цього питання потрібно покладати як на педіатрів і сімейних лікарів, так і на працівників освіти. Висновки. Поширеність COVID-19 серед дітей має досить високий рівень, найчастіше хворіють підлітки 15–17 років, а частка дітей у загальній кількості хворих протягом 2020–2022 років зросла з 3% до 9%. Одним із простих та ефективних методів реабілітації дітей після COVID-19 є організація для них збалансованого харчування й питного режиму з використанням нутрієнтів, які сприяють відновленню здоров’я та зміцненню імунітету.
Посилання
Chan J.F., Yuan S., Kok K.H., To K.K., Chu H., Yang J. et al. A familial cluster of pneumonia associated with the 2019 novel coronavirus indicating person-to-person transmission: a study of a family cluster. Lancet. 2020. № 395 (10223). Р. 514–523. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30154-9.
Velavan T.P., Meyer C.G. The COVID-19 epidemic. Trop Med Int Health. 2020. Vol. 25. № 3. Р. 278–280. https://doi.org/10.1111/tmi.13383.
Vlieg-Boerstra B., de Jong N., Meyer R., Agostoni C., De Cosmi V., Grimshaw K. et al. Nutrient supplementation for prevention of viral respiratory tract infections in healthy subjects: A systematic review and meta-analysis. Allergy. 2022. Vol. 77. № 5. P. 1373–1388. https://doi.org/10.1111/all.15136.
Сімахіна Г.О., Науменко Н.В. Харчування як основний чинник збереження стану здоров’я та життєзабезпечення організму людини. Наукові праці Національного університету харчових технологій. 2018. Т. 24. № 4. С. 204–213. URL: https://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/32660 (дата звернення: 20.09.2024).
Coronavirus disease (COVID-19). URL: https://www.who.int/health-topics/coronavirus#tab=tab_1 (дата звернення: 20.09.2024).
Брелюс Г. Відновлення здоров’я після COVID-19. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології. 2021. № 6 (4). С. 12–15. https://doi.org/10.15391/prrht.2021-6(4).03.
Зюзь В.М., Бабич Т.М., Балухтіна В.В. Фізична активність – засіб зміцнення та реабілітації під час пандемії COVID-19. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2020. № 3. С. 19–23. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/33049 (дата звернення: 20.09.2024).
Пономаренко В., Милиця К., Амеліна Т. Реабілітація при Covid-19: обґрунтування ефективних складових частин комплексного реабілітаційного втручання. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві. 2021. № 3 (55). С. 76–82. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-76-82.
Реабілітація хворих на COVID-19 з використанням комплексу амінокислот, вітамінів та мікроелементів / Т.В. Бездітко, І.В. Новікова, Г.В. Єрьоменко й інші. Астма та алергія. 2022. № 1–2. С. 27–34. https://doi.org/10.31655/2307-3373-2022-1-2-27-34.
Гумовська І.О. Десять заповідей здорового харчування : підручник. Київ : ЦУЛ, 2017. 60 с.
Майданник В.Г. Вітамін D, імунна система і профілактика гострих респіраторних інфекцій. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. 2017. № 11 (4). С. 38–53.
Pediatric COVID-19 cases surpass ‘tragic’ 1 million mark November 16, 2020. URL: https://publications.aap.org/aapnews/news/12606?autologincheck=redirected (дата звернення: 20.09.2024).
The State of Food Security and Nutrition in the World.Repurposing food and agricultural policies to make healthy diets more affordable. 2022. URL: https://www.fao.org/3/cc0639en/cc0639en.pdf (дата звернення: 20.09.2024).
Zhu N., Zhang D., Wang W., Li X., Yang B., Song J. et al. China Novel Coronavirus Investigating and Research Team. A Novel Coronavirus from Patients with Pneumonia in China, 2019. N Engl J Med. 2020. Vol. 382 (8). Р. 727–733. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2001017.