Медіація у кримінальному провадженні України як форма реалізації відновного пра- восуддя

Анотація

Стаття присвячена аналізу медіації у кримінальному провадженні як форми відновного правосуддя в Україні. Визначено, що відновне правосуддя являє собою процес, у якому учасники мають змогу власноруч урегулювати свій кримінальний правовий конфлікт і ухвалити рішення, що задовольнить їхні інтереси. Визначено медіацію як позасудову добровільну, конфіденційну, структуровану процедуру врегулювання кримінально-правового конфлікту шляхом переговорів між потерпілим і правопорушником за участі нейтрального посередника – медіатора, з метою їх примирення та досягнення згоди щодо взаємоприйнятного рішення про усунення наслідків кримінального правопорушення та/або відшкодування завданих збитків і запобігання вчиненню правопорушень у майбутньому. Проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо впровадження медіації та відновного правосуддя. Визначено, що інтеграція медіації у кримінальному провадженні в українське судочинство ґрунтується на позитивному досвіді таких країн, як Сполучені Штати Америки, Фінляндія, Німеччина, Польща, Австралія, інших. Встановлено, що протягом останніх двох десятків років Україна пройшла шлях від розроблення багатьох законопроєктів до ухвалення Закону України «Про медіацію» № 1875–ІХ від 16 листопада 2021 року. Зроблено висновок, що медіація не є частиною кримінального провадження, а має свою гнучку процедуру, яка ґрунтується на власних принципах і спрямована на досягнення завдань медіації. Визначено, що існують два порядки проведення й урахування результатів медіації під час кримінального провадження: на основі норм Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України. Залежно від того, який із варіантів буде обрано, відповідний вплив медіація матиме на перебіг і наслідки кримінального провадження.